Позитивна психологія

Для того, щоб наше життя стало якісним, потрібно дуже багато умов. Серед них  - забезпечення матеріальних потреб (бажано, щоб не тільки першочергових), спокій та мир, стабільність і впевненість у завтрашньому дні. А ще – міцне здоров’я. І не тільки фізичне.

На жаль, нинішні реалії нам не дозволяють відчувати впевненість і безпеку, які є ключовими для збереження психічного здоров’я. Але наш організм і психіка пристосовуються до обставин і наше завдання – допомогти їм свідомим ставленням до необхідних дій та вчинків, що забезпечать нам адекватність сприйняття ситуації, допоможуть не тільки нам, але й тим, хто поруч, почуватися більш комфортно.

Є таке поняття, як резильєнтність – наша здатність впоратися зі складними життєвими ситуаціями та відновитися після труднощів та стресу.

Що впливає на резильєнтність?

– доброзичливе ставлення до себе;

– здатність реалістично планувати;

– розвиток асертивних^* комунікативних навичок;

– плекання своїх цінностей;

– розвиток власної «системи ресурсу»;

– плекання надії;

– розвиток здатності вирішувати проблеми.

*        Асертивність - здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини.

Щоб розвинути резильєнтність, потрібно почати з елементарних кроків. Насамперед, потурбуйтеся про себе. Це дасть можливість відновити свій внутрішній ресурс.

Складіть перелік речей, які можна об’єднати у так званий «План стійкості», і щоразу повертайтеся до нього, коли Вам буде важко…

Спробуйте вести щоденник. Описуйте у ньому свої справи за день, аналізуйте, розмірковуйте, спробуйте сформулювати, що Ви відчуваєте чи відчували у тому чи іншому випадку, що допомогло Вам справитися з обставинами…

Любіть себе!

Миру і спокою Вам!

Що надає сили дорослим супергероям?

Доброго дня, шановні дорослі!

Від стану нашого настрою, наших думок і поведінки залежить стан наших дітей. Вони точно сканують наш психічний стан і віддзеркалюють його, їхня поведінка та їхній спокій залежать від того, як почуваємось ми, дорослі. Тому нам дуже важливо уміти забезпечити впевненість і нетоксичність власної поведінки.

Зараз, як ніколи, нам потрібно уміти тверезо оцінювати ситуацію та адекватно на неї реагувати. Зрозуміло, що важко тримати себе в руках, різноманітні способи здаються недієвими і малоефективними.

Прошу Вас, спробуйте. Головне – робити, діяти, і все у нас буде добре!

 

v Тіло: режим, фізичні навантаження та гігієна.

🔅Режим. Старатися лягати спати та приймати їжу в один і той самий час щодня. Це підтримає фізіологічні ритми й дозволить тілу краще орієнтуватися в часі та просторі.

🔅Фізичні навантаження. Хоча б мінімальні: зарядка, короткі прогулянки, розтяжка.

🔅Гігієнічні процедури. Окрім підтримання чистоти, це дозволяє почуватися більш бадьорими.

 

v Думки: як не здатися тривозі.

🔅Думки не дорівнюють реальності. Найчастіше найгірше не справджується.

🔅Зміщення фокусу. З думок про те, як все погано зараз, на думки про те, що можна зробити, щоб покращити ситуацію.

 

v Емоції: пережити всі, але не дати собою оволодіти.

🔅Техніки релаксації. Наприклад, «обійми метелика». Обійміть себе руками за плечі й робіть ритмічні постукування долонями по плечах, так, ніби це тріпочуть крила метелика. Це зніме напругу та відрегулює гормональні викиди.

🔅Переживання усіх емоцій. Ненависть та злість — адекватна і енергетична реакція. Говоріть, кричіть, виписуйте свою злість у соціальних мережах. Після вивільнення — перемикайтеся на обійми, теплий чай, добрі слова близьким і друзям.

🔅Емоційне заціпеніння. Відсутність будь яких емоцій — також нормальна реакція. Не вимагайте від себе співчуття або будь-яких інших емоцій, якщо їх немає. Не звинувачуйте себе в беземоційності — це своєрідна захисна реакція, яка за якийсь час мине.

Світ не такий поганий, погляньте :

1. У Норвегії прийняли рішення не бурити нафтові свердловини на Лофотенских островах, щоб зберегти екосистему островів.

2. Завдяки закону про захист зникаючих видів майже щезаючи популяція морських черепах збільшилася на 980%

3. Таїландські супермаркети відмовилися від пластикових пакетів і почали загортати покупки в бананові листи.
4. Голландія стала першою країною без бродячих собак і засіває дахи
автобусних зупинок квітами й рослинами – спеціально для бджіл.

5. Каліфорнія обмежує продаж собак, кішок і кроликів у магазинах, щоб люди брали свійських тварин із притулків.

6. Рисові фермери по усьому світі починають використати на полях качок замість пестицидів: качки їдять комах і щипають бур'яни, не пошкоджуючи рис.

7. Канада прийняла закон, що забороняє використати дельфінів в індустрії розваг.

Звідки: Позитивна психологія / Психологія: Екциклопедія практичної
психології. – 2015.

Інформація і психічне здоров’я людини – як не піддатися паніці?

Опинившись у стані ізоляції, ми сьогодні намагаємося отримати інформацію з тих джерел, які нам доступні. Але, потрібно пам’ятати, що не всі новини потрібно сприймати, як достовірні. Дуже багато є людей, які, розповсюджуючи неперевірені чи перебільшено стурбовані повідомлення, намагаються, таким чином, зняти з себе емоційну напругу. Переклавши свої тривоги на інших людей, вони почуваються впевненіше – адже вони стають джерелом інформації, до них прислухаються інші і діляться з джерелом своєю енергією, публікуючи в коментарях панічні відгуки. І цей негатив розростається і стає інформаційним стресом для споживача інформації. Поруч з іншими подразниками, інформаційний стрес накопичується і створює ситуацію паніки, почуття безвиході. Отже, одним із елементів ситуації пандемії є інформаційний стрес, який людина отримує із новин у засобах масової інформації та соціальних мережах.

Інформаційний стрес буває двох типів: інформаційна недостатність та інформаційна надмірність. Ми або відчуваємо, що нам недоговорюють, або новини сиплються звідусіль, не даючи людині зосередитися та проаналізувати отриману інформацію.

Обидва типи інформаційного стресу суттєво негативно впливають на психологічне здоров'я людини. У разі інформаційної недостатності особистість нервує, відчуває тривогу, занепокоєння. А, при інформаційній надмірності (особливо при надлишковій інформації про жахливі події, впливи, наслідки), людиною оволодіває страх, розум починає сприймати увесь інформаційний потік некритично, увага концентрується навколо «болючої» проблеми, що, безумовно, виснажує психічно, сприяє розвитку хворобливої ригідності (фіксації на проблемі), знижує імунітет.

Для того, щоб вберегтися, потрібно обирати ті джерела, які викликають у вас найбільше довіри. Але, в ситуації тотального несприйняття новинної продукції нашого телебачення, такі джерела важко знайти. Тому оберіть найнейтральніший канал, де журналісти намагаються без емоцій, спокійно надавати інформацію. Такий канал кожен може собі обрати самостійно.

Також важливо не переобтяжувати себе потоком інформації – краще обмежити перегляд новинами зранку і ввечері – тоді ви будете в курсі подій і не будете відчувати себе ізольованими. Все, що є важливим для вашого життя, ви дізнаєтеся. Засоби масової інформації працюють цілодобово, інформація таким чином повторюється. Постійний перегляд (прослуховування) опису картин тривожних подій поглиблює рівень тривоги, відбираючи значний психічний ресурс.

Також досить критично потрібно ставитися до інформації у соцмережах. Не секрет, що багато так званих новин розповсюджуються з метою дискредитувати уряд, медицину, окремих людей, поширити «сенсаційну» новину і т. д. Завжди перевіряйте джерело, звідки взята інформація, дату публікування новини, самого розповсюджувача – частенько на їх сторінках немає нічого, крім таких провокаційних новин, тобто, сторінка створена саме для поширення фейків.

Отже, під час пандемії слід оптимально користуватися інформаційними ресурсами: черпати інформацію з авторитетних й достовірних джерел і в жодному разі не «накручувати» себе зайвою емоційно-руйнівною інформацією з випусків теленовин або соціальних мереж.

Сучасні процеси в природі за останні десятиліття розвиваються непередбачувано: зміни клімату, флори, фауни, атмосфери, забруднення відходами людської життєдіяльності, виснаження надр, перенаселення певних регіонів – все це ставить складні виклики перед людством. Менш очевидними є зміни мікросвіту – грибів, вірусів, мікробів та інших живих організмів, які дружні або недружні до людини. Проте, як показує ситуація, що склалась у світі в зв‘язку з поширенням коронавірусу СOVID-19, невидимі істоти мікросвіту можуть раптово ставити людство на межу виживання. Наукові та практичні розробки для боротьби з цим вірусом в медицині ще відсутні. В найближчій перспективі на це буде спрямовано кращі інтелектуальні ресурси людства.

Спробуйте узагальнити те, що ви знаєте про цю інфекцію на сьогодні і поставте в цьому процесі пізнання якусь (нехай тимчасову) крапку.

Наприклад, ця інформація може виглядати так: у світі чергова щорічна хвиля сезонних вірусів (ГРВІ, грип), серед яких з'явився новий вид – COVID-19. Коронавірус дуже контактний, швидко передається, шлях повітрянокраплинний і контактний (передається через руки, поцілунки тощо.) – звідси заходи захисту, які вже відомі всім: використання масок, миття, дезінфекція рук, термічна обробка продуктів, мінімізація (виключення) соціальних контактів. Вірус мало вивчений, тому щодня аналізувати нинішню інформацію – тільки виснажувати себе. Десь через півроку, аналіз клінічних випадків дасть медицині більш-менш ясну картину. От на цій актуальній інформації можна поставити відносну крапку і не проводити години в Інтернеті, перечитуючи те, що ви вже багато разів бачили й чули.

Інформаційна дієта – важлива стратегія самозбереження психічного і фізичного ресурсу.

Отож, нам, споживачам інформації, потрібно вчитися адекватно сприймати все, що надходить нам з інформаційних джерел, від цього залежить наше самопочуття, наш імунітет, наша спроможність боротися з наслідками пандемії як такої, і наслідками її психічних наслідків для людини.

Тому: відбирайте інформацію, яку ви читаєте, прослуховуєте кожного дня. Наш сучасний світ перенасичений різною інформацією, на сьогодні – інформацією про пандемію коронавірусу. Для психологічного і фізичного самозбереження дуже важливо вчитися цю інформацію швидко оцінювати і відбирати, інакше вона сама по собі стає чинником, що народжує і підтримує стрес.

Джерела:

1. Павлик Н.В. Гармонізація психологічного здоров’я особистості в умовах психічного напруження у суспільстві, пов’язаного з коронавірусною пандемією // Психологічна профілактика і гігієна особистості у протидії пандемії COVID-19: Методичний посібник / Авт. кол.: Рибалка В.В., Помиткін Е.О., Ігнатович О.М., Павлик Н.В., Іванова О.В., Радзімовська О.В., Становських З.Л., Калюжна Є.М., Кабиш-Рибалка Т.В.; за ред. Рибалки В.В.; Переднє слово Панка В.Г.; Післямова Самодрина А.П.– Київ: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 12-29 березня 2020 р. – 123 с.

2. Становських З.Л. Поведінка самозбереження особистості в ситуації пандемічної тривоги // Психологічна профілактика і гігієна особистості у протидії пандемії COVID-19: Методичний посібник / Авт. кол.: Рибалка В.В., Помиткін Е.О., Ігнатович О.М., Павлик Н.В., Іванова О.В., Радзімовська О.В., Становських З.Л., Калюжна Є.М., Кабиш-Рибалка Т.В.; за ред. Рибалки В.В.; Переднє слово Панка В.Г.; Післямова Самодрина А.П.– Київ: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 12-29 березня 2020 р. – 123 с.