Поради батькам








Для того, щоб краще підготувати малят до школи - кілька важливих порад нижче. Якщо потрібно - звертайтесь до психолога садочка. Рада буду допомогти.

Ваш малюк іде до школи.
Що можна і чого не варто робити до школи?

Необхідно:
- підтримувати у дитини інтерес до пізнання оточуючого світу, навчати спостерігати, думати оцінювати побачене;
- навчати долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час; поважати чужі погляди, розуміти, що свої бажання необхідно узгоджувати з бажаннями інших людей; 
- розвивати вольові звички (вміння робити не лише те, що подобається, але й те, що необхідно, свідомо підкорятися загальним правилам і вимогам, самостійно діяти за зразком);
- залучати до роботи по дому;
- спонукати до проявів самообслуговування;
- виховувати охайність та порядок як у зовнішньому вигляді, власних речах, так і на робочому місці, іграшковому куточку.
Не варто:
- до початку відвідування школи змінювати режим дитини: позбавляти її денного сну, тривалих прогулянок, в достатній кількості ігор;
- оцінювати все, що робить малюк так, як оцінюють діяльність учня;
- проходити з дитиною програму першого класу, силоміць замінюючи гру навчанням.



Як дитина реагує на казку? Які висновки робить для себе? Які казкові образи залишаються в пам’яті?
Для того, щоб відповісти на ці питання, необхідно уявити собі хоч би найпростішу схему розвитку мислення дитини. До двох років дитина проходить першу стадію інтелектуального розвитку, названу сенсомоторною. Це стадія, на якій дитина опановує своїми сенсорними і моторними діями, пізнаючи навколишній світ через органи чуттів, рух власного тіла і маніпуляції з предметами. На неї впливає тільки те, що вона безпосередньо відчуває, бачить, чує. Для однорічного немовляти найважливіше - доповзти, долізти, дійти до наміченої мети, схопити, спробувати на смак, обмацати, постукати об підлогу, розібрати, зламати і так далі. Таким чином, у цьому віці дитина може «подумати» про те, що знаходиться або нещодавно перебувало у зоні її безпосереднього сприйняття. Перший рік життя дитини - це період, коли найбільше значення для розвитку її мислення має звернений до неї материнський фольклор: колискові пісні, в яких звучить мотив бажаності дитини, її включеності в навколишній світ, і пестушки, вірші, що закликають до ігор з різними предметами, до руху, розвитку і усвідомлення нею власного тіла, її положення в просторі.
Між роком і двома у дитини розвивається здатність утримувати в пам'яті власні побутові дії з предметами і найпростіші дії казкових персонажів. Дитина може «подумати» про те, що вона відчувала, бачила, робила і запам'ятала. Це вік, коли дітям дуже подобаються побутові казки про тварин, так як вони близькі дитині емоційно за світовідчуттям: світ дорослих, з його складними законами, правилами та обмеженнями, поки мало доступний для дитячого розуміння. Дитина не любить повчань, а казка не вчить безпосередньо. Казка пропонує дитині образи, за допомогою яких вона засвоює життєво важливу інформацію в умовах безпеки і відсутності тиску з боку дорослих. Діти з задоволенням, слідом за дорослими, наслідують рухи і звуки, що видаються казковими тваринами, їх дії з різними предметами, що допомагає дитині винаходити нові способи взаємовідносин з навколишнім предметним і живим світом.
Між двома і п'ятьма роками по наростаючій починає розвиватися здатність дитини образно мислити і фантазувати. Інакше кажучи, до двох-трьох років мозок дитини готовий до сприйняття чарівних казок. Дитина може «думати» про відокремлений від її дій образ. Однак саме це досягнення інтелектуального розвитку дитини може стати причиною виникнення страхів, пов'язаних з персонажами чарівних казок. Батькам необхідно звертати увагу на улюблених і нелюбимих дитиною персонажів, що допоможе їм вчасно виявити психологічну проблему малюка, якщо вона існує, і вчасно скоригувати розвиток. Так як фантазія дитини цього віку поки не має чіткого вектора, і її легко направити як в позитивне, так і в негативне для розвитку дитини русло, важливо почати читання чарівних казок з творів, що мають простий сюжет, коли в результаті послідовно розвинених подій настає щасливий кінець. Сприйняття казки має сприяти підвищенню в дитини впевненості в собі, у своєму майбутньому, а не лякати її. Краще підбирати казки з відкритим сюжетом, куди батьки та дитина можуть внести власні зміни по ходу дії, що допоможе дитині в образній формі висловити свої потреби. Таким чином, у віці від двох до п'яти років головне - щоб казка мала сенс для самої дитини, а не сама по собі, тобто вона повинна збагатити її життя, а не налякати малюка і обмежити його розвиток. Крім того, казка може допомогти знайти шляхи вирішення усвідомлюваних і не цілком усвідомлених сімейних проблем.
Між п'ятьма і сімома роками дітям можна читати будь-які казки, сюжет яких заволодіває увагою дитини, збуджує її допитливість, розвиває інтелект, і, головне, допомагає зрозуміти свої бажання та емоції. Тобто, цей твір має зачіпати всі сторони особистості дитини: мислення, уяву, емоції, поведінку. У цьому віці дитина продовжує шукати в казці вирішення своїх насущних проблем. Тепер малюк може «подумати» про те, чого немає насправді, несучись у своїх фантазіях в бажану реальність. Однак у фантазіях дитини можуть у гіпертрофованій формі відбиватися бажання і потреби, які відкрито висловлювати вона боїться. Тому так важливо, щоб в дитячо-батьківських стосунках завжди були присутні чуйність, довіра, доброзичливість, щирість і відкритість. Читаючи або придумуючи казки, батьки разом з дітьми потрапляють в чарівний простір, де їм надається можливість проявити ці почуття і стати ближчими один до одного.
Дорогі матусі і татусі! Розуміти зміст казкових образів так, як це роблять діти, і навчитися складати казки не так уже й складно: треба тільки безстрашно заглянути в чарівне дзеркало старої бабусі-казки і побачити там своє відображення.


Розвиваємо дрібну моторику
Дрібна моторика — тонкі рухи кистей і пальців рук та їх узгодженість.
Вітчизняний педагог Василь Сухомлинський зазначав, що джерела здібностей та дарувань дітей — на кінчиках їхніх пальців. Тримати ложку й олівець, застібати ґудзики, різати ножицями, малювати, ліпити, складати мозаїку — якість цих вмінь залежить від рівня розвитку дрібної моторики дитини.
Закони розвитку
Дрібна моторика безпосередньо пов’язана з мовленнєвою функцією. Адже в корі головного мозку моторні центри кистей рук розташовані близько до мовленнєвих зон. Тому, коли дорослі розвивають вміння дитини робити точні рухи пальцями, вони активізують і її мовленнєву функцію. Це відбувається за законом іррадіації.
Іррадіація (від лат. Irradiare — сяяти) — поширення нервового процесу з осередку, де він виник, на навколишні нервові клітини кори великих півкуль мозку.
Отже, стимулювати розвиток дрібної моторики малюка саме у період раннього віку — особливе завдання для дорослих. Для цього ми використовуємо пальчикові ігри. Вправи і ритмічні рухи пальцями позитивно впливають на розвиток мовлення дитини.
В українському фольклорі існує безліч ігор, у яких поєднують мовлення та рухи рук. Наші предки давно помітили взаємозв’язок цих процесів і розвивали їх за допомогою різних віршованих забавлянок, як-от: «Кую-кую чобіток», «Сорока-білобока», «Ладки-ладусі».
А ще на пальцях і долонях дитини є «активні точки», масаж яких поліпшує самопочуття, роботу мозку. Тож якщо проводити пальчикові вправи систематично, це дасть змогу підтримувати тонус усього організму дитини. Крім цього, пальчикові ігри з віршованим супроводом не лише розвивають дрібну моторику і мовлення, а і вміння слухати. Під час таких ігор та вправ дитина вчиться розуміти сенс почутого і вловлювати ритм мовлення.
Форми гімнастики
Пальчикова гімнастика буває пасивною і активною. У пасивній гімнастиці активність належить дорослому — він маніпулює долоньками і пальчиками дитини: погладжує, поплескує і розтирає, згинає і розгинає пальці, потрушує кистями рук дитини та/або пальцями. Для немовляти — це основна форма пальчикової гімнастики. Для дітей старших одного року таку форму доцільно використовувати як попередній етап перед активною гімнастикою. Він особливо важливий для дітей з низьким рівнем розвитку дрібної моторики.
Коли дитина сама згинає і розгинає пальчики, плескає в долоні, потрушує кистями, таку пальчикову гімнастику називають активною. Вона може бути як з мовленнєвим супроводом, так і без нього.
Віршований супровід
Віршований супровід пальчикової гри дає дитині змогу бачити і переймати артикуляцію дорослого, допомагає сформувати почуття темпу і ритму мовлення.
Пальчикові ігри формують довірливі взаємини між дитиною і дорослим. Крім цього, пальчикові ігри стануть в пригоді батькам, коли їм необхідно організувати діяльність дитини впродовж дня чи відволікти її, приміром, у транспорті або черзі.
Вправи для розвитку дрібної моторики дітей.
Пам’ятайте – пальчикові ігри з дрібними предметами повинні відбуватися під пильним наглядом батьків!
1. Складання контуру предметів спочатку з великих, а пізніше – з дрібних паличок.
2. Складання ланцюжка з канцелярських скріпок різного кольору.
3. Вирізання з паперу фігур по черзі обома руками.
4. Нанизування на шнурок великих намистин, ґудзиків.
5. Сортування бобів, квасолі, гороху.
6. Застібання та розстібання ґудзиків, блискавок, кнопок, гачків.
7. Діставання великих намистин, камінчиків ложкою із банки, склянки.
8. Складання дрібних предметів у вузький циліндр.
9. Намотування нитки на котушку чи в клубок.
10. Капання з піпетки у вузьке горличко пляшки.
11. Сховати хусточку – носовичок взяти за куточок однією рукою і увібрати в долоню, використовуючи пальці тільки цієї руки.
12. Прикріплення білизняних прищіпок до горизонтально натягнутій мотузки.
13. Перебирання чоток або бус одночасно двома руками назустріч один одному і назад.
14. Находження захованих предметів у «сухому басейні» з горохом та квасолею (в пластикових відрах або тазиках).
15. Катання гумових, пластмасових, дерев’яних, поролонових м’ячів з шипами (“їжачків”).
16. Ігри з конструктором, мозаїкою та іншими дрібними предметами.


Пальчикові вправи під віршований супровід.
Вправа 1: Покласти олівець між вказівним, середнім і безіменним пальцями. Крутити олівець, передавати його з одного пальця на інший.

Олівець в руці катаю,

Поміж пальчиків кручу,

Неодмінно кожен пальчик

Буть слухняним я навчу.

Вправа 2: Пальці в кулачок. Вказівний та мізинчик розведені в сторони, дитина рухає ними, просуваючи руку по столу вперед.

Жук у жолудя питав:

─ Де ти шапочку придбав?

От якби мені таку –

Був би красень я в ліску.

Вправа 3: Середній палець зігнути до долоньки якнайнижче, притиснути його між вказівним та безіменним, поворушити ним.

Оса осі в осінні дні

Сумні виспівує пісні.

Тумани сиві на росі —

Сховатись ніде вже осі.

Вправа 4: Долоні розгорнуті на себе, великі пальці переплетені — голівка птаха. Інші зімкнені пальці — крила. Швидко помахати ними.

Горобцю казала кішка:

─ Понявчи зі мною трішки.

Та він знай собі ─ Цвірінь!

А нявчати йому лінь.

Вправа 5: Дитина декламує віршик і показує: долоню, а потім по черзі з'єднує з великим пальцем усі інші, починаючи зі вказівного.

Пальчику, пальчику,

Де ти бував?

Я з цим братом в ліс ходив,

А з цим братом борщ варив,

З цим я кашки скуштував,

А з найменшим заспівав.



Дітям про коронавірус - як розказати дитині, що таке карантин, що таке той страшний вірус, чому потрібно сидіти вдома, і чому не можна до бабусі:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2020/04/23/coloring%20book.pdf

Діти і батьки на карантині.
Продовжується карантин. Існує багато думок щодо його тривалості, але найвірніша одна – вона залежить від того, як швидко знайдуть ефективну протидію вірусу. Тому нам залишається тільки пристосуватися до нових для нас умов і зробити своє життя наповненим та цікавим далеко від гурту друзів, однодумців та колег.
Для дитини-дошкільника перебування вдома, в ізоляції від інших дітей – також травматична ситуація. Тому, обов’язок батьків – щонайбільше згладити ситуацію, дати дитині можливість відчути повноцінне життя в обмеженому просторі.
Насамперед, хочу ще раз нагадати і наголосити на тому, що дуже важливим є дотримання режиму дня – це сприяє не тільки фізичному здоров’ю, але й психічному. Дотримання щоденних ритуалів, таких, як обов’язкова процедура вмивання, зарядка, казка перед сном – створює для дитини обстановку стабільності, а, відтак, і спокою. Намагайтеся дотримуватися часу для прогулянки, денного сну, прийому їжі. Це дасть змогу і батькам виділити для себе вільний час, відпочити і набратися сил. Знаю зі свого досвіду – важко дотримуватися режиму дня тільки на початку, далі це стає звичкою.
Отож, намагаємося прокидатися в один і той же час. Це буде можливим, якщо ми будемо лягати в один і той же час, дотримуючись ритуалів  - вечірнє вмивання, чашка теплого трав’яного чаю, неспішна розмова, провітрювання кімнати або й прогулянка перед сном, читання казки. Основне – в один і той же час. Після сну – знову ритуали. Це може бути легенький масаж в ліжку, потягування, обов’язкова усмішка за будь-якої погоди. Зарядка – один із тих ритуалів, які варто запровадити і дотримуватися їх. Щоб дитині було цікаво виконувати рухи, можна скористатися рекомендаціями таких сайтів:
-        «GoNoodle | Get Moving»;
-        «Cosmic Kids Yoga»;
Цікаві дитячі пісеньки та мелодії, зразки рухів і танцювальні па – все це, безумовно, зацікавить дитину, підніме настрій і Вам також.
Але, хочу застерегти – для дошкільників провідна діяльність – гра. Тому не зловживайте ґаджетами. Провідні спеціалісти наголошують на тому, що найдовший час, який можна присвятити перегляду передач та роликів з мережі Інтернет – 1 година на день.
Однак, існують цікаві сайти та канали в мережі, які можуть зацікавити не лише дошкільника, але й батьків – і тоді відбудеться спільний сімейний перегляд. Можливо, він трішечки перевищить ліміт одноразового перегляду, але ще більше об’єднає сім’ю, дасть відчути єдність і тепло рідних людей.

Дивіться ютуб-канал «Цікава наука»:

Влаштуйте «сімейні» 3D-тури музеями України:
Музеї України просто неба:
Національний музей природознавства:

Художники – дітям:
Ніно Чакветадзе:
Катерина Дуднік: 
Наталія Дерев'янко: 
 Вікторія Проців:
Бурштинові барви Ramunas Naumavicius:

Слухайте казки народів світу, озвучені відомими українцями:
До кожної казки цього проєкту є ілюстрації, які зробили Женя Гайдамака і Маша Фоя. Ці картинки можна завантажити та розмалювати разом з дитиною.

Розвиваючі ігри з малюками:
Цікаві ігри для дошкільнят з тваринами:
Розвиваючі ігри для дітей 3-4 років:
Сайт «Розвивайка» (для дітей 3-4 років):
Дидактичні ігри «Який малюнок наступний»: https://childdevelop.com.ua/worksheets/1950/
Цікава математика для дошкільнят:
Вчимо скоромовки:
Незвичні способи малювання:
Знайомимося з порами року та назвами місяців:
Розвиваючі мовні ігри для дітей 3-5 років:
Розвиваючі ігри-вікторини дітей 3-5 років:
Логічні ігри на розвиток міркування та кмітливості дітей 3-4 років:
«Family Простір»: Чим зайняти малечу вдома? Цікаві ігри та розваги для дитини:
Розвиваючі ігри для дітей: ТОП-10 корисних розваг:

Виготовляємо цікаві саморобки разом з дітьми
Цікаві саморобки з паперу:
Орігамі метелик для дітей:
Прості та швидкі орігамі для дітей. Звірі з паперу.:
Цікаві поробки квітів з паперу:
Як створити оригінальні закладки для книг власноруч. Ідеї, майстер-класи, схеми:
Листівкарство або кардмейкінг – мистецтво творити маленькі шедеври. Шість  технік виготовлення листівок, зразки та схеми для натхнення:
Майстер-класи для дітей:
Програма «Недільний сніданок» пропонує майстер-класи для дітей і батьків: малюємо долонями. Повний випуск програми дивіться за посиланням:

Ліпимо з пластиліном:
Пластилін своїми руками:
Якщо пластилін закінчився, ви можете самі зробити тісто плейдо за таким рецептом:
•         1 склянка борошна
•         1 стакан крохмалю (картопляний або кукурудзяний)
•         2 ст. ложки рослинної олії
•         1 склянка окропу
•         2 ст. ложки соку лимона
•         харчовий барвник
Борошно і крохмаль змішайте в мисці. Вмішайте дві ложки рослинної олії. У склянку окропу капнути барвник і лимонний сік. Виливаємо все це в миску і активно перемішуємо, після чого вимішуємо на рівній поверхні. Якщо тісто липне – додайте ще борошна.

Готуємо разом з дітьми
Готуємо з дитиною: 5 рецептів для надсмачних канікул:
Готуємо з дитиною. 7 простих рецептів для будь якого віку:

Мультики українською мовою
Мультик, який навчить дітей назві пальців на руках:

ЮНІСЕФ та Міністерство освіти і науки України рекомендують кілька загальних порад для батьків
•         Уже сьогодні вам слід відібрати та сховати половину іграшок: ніхто не знає, скільки це триватиме, але можливість час від часу діставати зі схованки «нову» іграшку вам дуже допоможе. 
•         Під час цієї вимушеної перерви намагайтеся підтримувати незмінність денного розпорядку. Насамперед це стосується повсякденних занять. Час підйому, прийому їжі, післяобіднього сну тощо мають бути звичними. Діти прагнуть передбачуваності; не менш важливою вона є і для їхніх піклувальників (довгий день з малюком пережити набагато простіше, якщо розбити його на коротші, більш «керовані» періоди).
•         Невелике нагадування: у дитячому садочку вашим дітям зазвичай дозволяють бути трохи бешкетливими під час ігор. Вам теж доведеться піти на такі «поступки»: дитина не зможе розслабитися та позбавитися від зайвої енергії, якщо їй доведеться весь час думати про створюваний нею безлад вдома, Нехай спільне прибирання та складання речей на місце після ігор увійде до звички. Діти також дуже добре знають це правило.
•         Іграшки можна використовувати по-різному: наприклад, машинки можуть не тільки «їздити»: їх можна сортувати за кольором, відправляти їх на «автомийку» тощо. Можна склеїти докупи кілька аркушів паперу та намалювати на них дороги і будинки – тоді ви отримаєте «місто», яким можна «їздити». Це ж стосується й інших іграшок.   










Сьогодні - Всесвітній День Книги!
Сучасний світ тримається на інформації. Жодна сфера людського життя не обходиться без цього потоку новин, повідомлень, реклами, реплік, репортажів. Ми звикли залишатися на зв’язку постійно, не випускаємо з рук гаджети, вдома не виключаються телевізори та коп’ютери, ми вже перестали виписувати газети та писати рукою листи. Що вже казати про книгу? А, між іншим, це один із факторів виховання дитини. Ніхто не заперечить, що книги розвивають не тільки грамотність та мислення (чого не скажеш про комп’ютери), а й формують особистість дитини.
Тому, вчимо читати дитину (та й самі повертаємося до цього давнього людського заняття, можливо, і до листів від руки колись повернемось….).
Коли ж дитина, так би мовити, готова до навчання?
Існують різні думки, але психологи сходяться на одному – навчання може відбуватися у 5 років, якщо дитина до того готова, тобто – проявляє посидючість, допитливість, потяг до нових знань.
 Основні ознаки того, що дитина готова навчитися читати:
-                 Дитина розмовляє повноцінними реченнями та може сформулювати прохання про щось.
-                 Дитина добре розуміє значення слів.
-                 Дитина розрізняє звуки та не плутає їх у словах, добре розрізняє слова, схожі за вимовою, як то рис-лис, суп-зуб, мир-вир….
-                 У дитини немає логопедичних проблем або вони мінімальні.
-                 Дитина розуміє напрямки: вліво-вправо, вверх-вниз. Це потрібно, щоб дитина могла спрямовуватися за текстом: зліва – направо, зверху – донизу.
Важливим мотивом у бажанні навчитися читати є цікаві, кольорові, зрозумілі книги. Хай вони відповідають захопленням дитини, її допитливості, хай зацікавлюють малюка форматом, ілюстраціями, картинками-загадками.
Першою книгою Вашої дитини може бути книжка-віммельбух – розвивальна книжка-розглядалка для дітей, яка містить велику кількість малюнків і найменшу кількість текстів. Ілюстрації можна розглядати, шукати приховані елементи, складати історії за малюнками. При цьому дитині не акцентується увага на необхідності читати – така необхідність виникає сама собою – як спроба знайти пояснення чи підтвердження ілюстрації, навчання відбувається у процесі гри, навики читання засвоюються із задоволенням.
Гарним мотиватором для дітвори можуть бути книги з великою кількістю картинок. Це можуть бути книги, видані за мотивами відомих мультфільмів. Такі книги містять багато яскравих ілюстрацій, крупний текст. І, часто, дитина сама зацікавлена саме прочитати історію про улюбленого героя.
Книги по складах – досить зручні для дитини книги. Вони розраховані на маленьких читачів, тому тут багато ілюстрацій. Речення – короткі, прості, а оповіданнячка невеликі і зрозумілі.
Азбука – класичний спосіб навчити дитину читати. Азбука – продукт праці багатьох досвідчених педагогів, що навчили читати, мабуть, не одне покоління. Логічна послідовність у подачі матеріалу, його структурованість – запорука удачі у навчанні. Спочатку дитина вчить букви, потім починає читати склади, невеликі тексти, а далі – переходить і до об’ємних оповідань.
Коли починаєте вчити дітей читанню, потрібно дотримуватися ще й таких правил:
1.              Не потрібно спеціально виділяти час для «домашніх» уроків! Заняття повинні займати близько 10 хвилин і відбуватися в невимушеній обстановці.
2.              Організовуйте вивчення літер у процесі ігрових і практичних вправ.
3.              Необхідно зробити так, щоб літера, що вивчається, була завжди на очах у малюка. Її зображення і малюнки, які до неї підходять, повинні бути барвистими і викликати у малюка інтерес.
4.              Об’єм пам’яті у дошкільника дуже обмежений, тому вчити потрібно по одній букві, присвячуючи їй кілька занять поспіль, і приділяти увагу багаторазовому повторенню для міцного закріплення вивченого.
5.              Для дитини 5-6-річного віку характерне копіювання дій дорослих. Тому батьки повинні надавати їм зразок правильної вимови звуків, читання складів або слів при будь-якому зручному випадку.
З чого почати навчання?
1.              Насамперед – читайте дитині вголос. Присвячуйте читанню кожного дня хоча б 20 хвилин (дитина повинна бути зацікавлена процесом – підбирайте зрозумілі і цікаві для неї книги). Читайте казки, колискові, віршики перед сном. Це можуть бути віршики Платона Воронька (збірка «Сніжна зіронька горить»), римовані оповідання Наталі Забіли (збірка оповідань для дітей «Ясоччина книжка»). Для 4-5 літніх – казки, спеціальні енциклопедичні видання, книги для читання.
2.              Обов’язково ставте запитання, щоб виявити, як дитина зрозуміла прочитане. Це можуть бути запитання за змістом прочитаного, а для старших дітей – питання на кшталт «А як би ти вчинив, якби…..?», «Як ти думаєш, як би вчинив герой, якби….?» і схожі. Це допомагає дитині усвідомити текст, а, також, розвиває уяву дитини, яка є основою творчості.
3.              Візуалізуйте букви – малюйте букву, яку вчите, ліпіть із пластиліну, складайте з паличок та підручних матеріалів. Просіть дитину знайти букву у вивісці, на рекламному плакаті, оголошенні….. Знаходьте обриси літер у навколишній природі.
4.              Вимовляйте звуки, а не букви. Починайте вчити абетку з голосних, вимовляючи їх протяжно, ніби «проспівуючи» їх. Коли вивчили досить букв для елементарних слів, починайте з відкритих складів, пояснюючи, як зустрічаються «м» та «а», беруться за руки – і виходить «ма». Навчивши читати склади, можна переходити до простих коротких слів – односкладових. Далі – двоскладових. Наступні слова будуть ще довшими. Головне, щоб дитина не механічно прочитувала, а розуміла, що читає.
5.               Усі заняття з навчання читанню повинні бути не з примусу, а з задоволенням, в ігровій формі, у гарному настрої. Дитина відчуває, коли Ви незадоволені чи сердиті, і відносить це на свій рахунок, вважаючи, що у Вашому поганому настрої винна вона і її можливі помилки.
Батьки – головний авторитет для дитини. Дитина віддзеркалює сімейне життя. Як би Ви не прищеплювали правила і традиції, якщо Ви їх не виконуєте – дитина вчинить так само. Виховують не правила – виховують вчинки. Тому, якщо вдома немає книг, Ви не читаєте – Вам важко буде навіть навчити дитину читати, не те, щоб виховати любов до читання. 


Милі та повчальні віршики Платона Воронька, які варто читати діткам в дитинстві

Більшість українців знає неповторну дитячу поезію Платона Воронька, хоч він писав і «дорослі» вірші. Більше того – саме за них отримував численні літературні премії. Народився він 1 грудня 1913 року на Сумщині. Прожив 75 років.



                                         

ОБЛІТАВ ЖУРАВЕЛЬ
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
— Де найкращая земля?
Журавель відповідає:
— Краще рідної немає!

КІТ НЕ ЗНАВ
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.




КОШЕНЯ
Засмутилось кошеня
— Треба в школу йти щодня.
І прикинулось умить,
Що у нього хвіст болить.
Довго думав баранець
І промовив, як мудрець:
— Це хвороба не проста,
Треба різати хвоста.
Кошеня кричить: «Ніколи!
Краще я піду до школи!»



НІКОЛИ НЕ ХВАЛИСЬ
Хвалився кіт, що він убрід
Дніпро перебреде.
Та як пішов —
І не прийшов,
Нема кота ніде.
І ти ніколи не хвались,
Коли не можеш — не берись.

ДІДІВ ПОРТРЕТ
Ми ліпили сніжну бабку,
Поки вечір наступив.
А вночі високу шапку
Й вуса іній наліпив.
Підійшов Омелько-дід,
Усміхнувся: — Все, як слід:
Шапка, вуса, борода,
Ще й чуприна вигляда.
Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,
Мій портрет зліпили діти!
Вмить зібравсь Омельків рід:
— Справді, з баби вийшов дід!




В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТА
В лісі є зелена хата,
Там поснули ведмежата.
А найменший — вереда —
Сивій мамі набрида.
Каже: «Я не хочу спати,
Утечу вночі із хати,
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси!»
«Люлі-люлі, треба спати,—
Над синком шепоче мати,
— Як заснеш — тоді усе
Сон в корзині принесе».

ДОНЯ ХОЧЕ СПАТИ
У моєï донi
Оченята соннi,
Рученьки мов з вати —
Доня хоче спати.
Нiч прийшла тихенька.
Спи, моя гарненька.



КУЧЕРЯВИЙ БАРАНЕЦЬ
Кучерявий баранець
Мекав: «Дайте гребінець.
Я гладеньким хочу стати».
І сказала добра мати:
«Не пригладжуй чуба, нащо,
— Кучерявим бути краще.
Баранцеві до лиця
Не вживати гребінця».
Але ти не баранець —
Треба мати гребінець.

НЕ БУДЬ КОЗОЮ
Іде коза,
Стоїть лоза,
Густа, рясна, зелена.
«Яка краса! —
Кричить коза.
— Ця вся лоза для мене!»
І у кози
Аж дві сльози
У радощах повисли.
Тріщить лоза,
Гризе коза
І всю красу погризла.
І ти, мала,
Що в сад пішла
Ранковою порою,
Не рви квіток,
Не псуй гілок,
Не будь, мала, козою.

ПРО БИЧКА І ЇЖАЧКА
По дорозі біг бичок,
Бачить — лізе їжачок.
Як лизне його бичок,
Поколовся — та в бочок.
Їжачок сміється:
«То-то, Не бери всього до рота!»



Правила розумного батьківства

У незвичній формі абетки, але звичними, ніби сто років знаними, фразами - зібрано основні правила ставлення до дітей. Ми знаємо їх, дотримуємось, але нагадати  - не лишнє.

А — аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в Інтернет-мережі.
Б — будьте толерантними під час розмови з дитиною.
В — вас запитують — уважно слухайте, давайте відповіді.
Г — говоріть із дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.
Д — дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною.
Е — економте свій час і сили на вмовляння дитини прочитати якусь книжку чи подивитися певну передачу; напевно, їй це ще зарано — на все свій час.

Є — єдність поглядів, оцінок батьків у тому, що дивиться, читає, у що грається дитина на комп'ютері.

Ж — життя дитини не має обмежуватися телевізором, комп'ютером чи плеєром.

З — з розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо.

І — ігри на комп'ютері заміняйте рухливими іграми надворі.

К — купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.

Л — любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.
М — мистецтво — це не лише телебачення, преса та Інтернет.
Н — не кажіть дитині: «Тобі ще рано це дивитися», — просто перемкніть канал на ту програму, яку можна дивитися разом із нею.
О — обговорюйте з дитиною побачене по телевізору.
П — поважайте думки дитини.
Р — радійте та сумуйте разом із дитиною в повсякденному житті, коли дивитеся чи обговорюєте телепередачу або книжку.
С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.
Т — творчий потенціал дитини розвивайте.
У — успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.
Ф — фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє лише веселими барвами.
Х — хай завжди дитина відчуває ваш інтерес до себе.
Ц — цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся про їхні інтереси і пропонуйте спільні ігри;
Ч — частіше допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.
Ш — шум — це ворог здоров'я дитини.
Щ — щастя і радість дітей — у ваших руках.
Ю — юнацький вік — це найкращий період у житті дитини.
Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб'язною, правдивою, ставилася до всіх із любов'ю, дотримуйтеся самі цих порад та приділяйте достатньо уваги дитині.  


ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ДОРОСЛИХ ІЗ ДІТЬМИ
В УМОВАХ ПЕРЕБУВАННЯ В ЗОНІ ПАНДЕМІЇ
Радзімовська О.В.
«Не розмовляй із незнайомцями!», «Будь обережним на дорозі!», «Не сідай до незнайомця у авто!», «Не гуляй у темряві один» тощо. Хто не знає таких настанов? Батьки, зазвичай, намагаються максимально уберегти свою малечу від небезпечних ситуацій, прагнуть навчити дітей не потрапляти у такі ситуації та надають поради, як найкраще поводитися в складних обставинах.
Але чи всі батьки розповідають? Чи всі з них самі знають оптимальні способи попередження небезпеки та шляхи виходу з неї або її вирішення із мінімальними втратами. Якою є відповідальність держави, батьків, власне дітей в критичних для життя та здоров‘я обставинах, зокрема, у разі неочікуваної у ХХІ столітті для більшості жителів планети, ситуації пандемії? Чи всі батьки можуть критично оцінити ситуацію, інформацію, що надходить із ЗМІ, від друзів та знайомих? Чи всі батьки володіють достатнім рівнем саморегуляції, щоб не впасти у паніку? Це важливо, перш за все тому, що існує прямий зв‘язок між емоційним станом батьків та почуттям внутрішнього комфорту їх дітей.
У зв‘язку із оголошеним в країні карантином, все більше посилюються вимоги до кожного із нас. Ставлення до прийнятих владою заходів викликає неоднозначну реакцію у різних верств населення. Спробуємо помітити в цій ситуації не тільки мінуси, а й можливі плюси. Більшість із нас вже відчули зміни у нашому звичному житті. Впроваджені обмеження обумовили переформатування робочого графіку/режиму життєдіяльності як батьків так і дітей та молоді (для частини з них – робота перейшла в дистанційний формат, в інших – тимчасово призупинена, що змусило працівників звільнитися або піти у відпустку без збереження заробітної плати). Таким чином, більшість українців вже не відвідують підприємства, офіси, не можуть зустрітися з друзями у ресторані, піти до салону краси або спортивної зали. Необхідність дотримуватися карантину змушує багатьох по-новому побачити своє життя, більше пізнати своїх близьких. Як зазначив в своєму зверненні, священик Михаїл Владіміров, тепер батьки зможуть побачити зблизька очі своїх дітей, провести з рідними 24 години (і для багатьох з них це буде великим випробуванням, оскільки більшість не знатимуть, що робити, як проводити цей час разом і поруч. Наступив час кожному зрозуміти, хто ми передусім, економісти, менеджери… або батьки, матері, чоловіки, дружини, сини, дочки. Дистанціюючись від оточуючого, світу батьки зможуть більше часу, уваги приділити своїм дітям, створити родинне коло близькості.
Взаємодіючи із дітьми, батькам варто здійснити декілька важливих кроків: надати психологічну підтримку тим, хто її потребує; допомогти дитині ефективно організувати вільний час в період карантину; використати шанс покращити стосунки з дітьми (якщо вони раніше були втрачені через певні причини).
Тим, хто боїться, почувається безпорадно, важливо надати впевненості. Як саме це можна зробити? В безпечних дозах надати дітям інформацію про нові поняття, що з‘явилися в інформаційному просторі, наприклад, «карантин», «пандемія», «вірус», «коронавірус», «COVID-19» та ін., виявити джерело страху та використовуючи різноманітні арт-терапевтичні прийоми (наприклад, розглянути зображення коронавірусу, намалювати (або зліпити) свій страх та подумати разом із батьками, як можна його перемогти (додати потрібні елементи); намалювати засоби, які допоможуть уберегтися від вірусу (медичну маску, мило тощо); подивитися, як люди захищаються від вірусу на вулиці, у магазинах; намалювати людину із маскою та обличчі, у рукавичках тощо). Важливо пояснити дітям, що боятися – це нормально, особливо в ситуації невизначеності. Перебуваючи під впливом страху, людина може накоїти безліч нелогічних дій. Саме тому, проговоріть ситуацію, в якій опинилися, напишіть разом із дитиною, що варто зробити (що робимо, якщо захворіємо, кому телефонуємо, за якими телефонами, в яких випадках це потрібно робити тощо), намалюйте (роздрукуйте плакати з рекомендаціями МОЗ України). С. Ройз пропонує свій погляд, як саме краще розказати дитині про ситуацію, що виникла в світі: «Зараз багато людей в різних країнах захворіли. Пам‘ятаєш, коли ми хворіли, то, щоб не заразити інших і швидше відновитися, ми залишалися вдома. І навіть не ходили ні до кого на день народження. І в кіно. Щоб вірус не поширювався, щоб люди менше хворіли, особливо, щоб не хворіли діти, вирішили тимчасово закрити школи і садочки. Щоб про вас подбати. Ми в безпеці. Ти будеш вдома і ми придумаємо, чим займатися цими днями» [1].
Важливо поговорити із дитиною, особливо, з маленькою, що батьки її люблять і те, що через дитину мамі потрібно залишитися вдома – це не провина дитини. Якщо батьки мають навички створення презентацій, відеороликів, мультфільмів і ваші діти досить дорослі для того, щоб створити творчий продукт такого формату, створіть його разом. Одним із дієвих методів є прописування плану дій, що «допоможе думки структурувати і в тіло повернутися» [Теж].
Батьки також можуть разом із дітьми виконувати дихальні вправи та техніки релаксації. Наступну вправу краще робити перед сном. Вона допоможе заспокоїти вегетативну нервову систему.
1. Сядьте прямо на стільці.
2. Помістіть кінчик язика на піднебіння.
3. Тримайте його там протягом всього процесу дихання.
4. Вдихаючи мовчки через ніс, повільно рахуйте до 4. 5. Затримайте дихання до 7.
6. Видихніть повітря через рот, рахуючи від 1 до 8, закінчивши видих невеликим звуком.
7. Повторіть записане в пунктах 4-6 тричі.
У тих осіб, які поводять себе безпечно, не дослухаються до порад, варто розвивати критичне мислення, а саме, удосконалювати навички аналізу, синтезу, оцінювання достовірності/цінності інформації; вчити знаходити причини і альтернативи; генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі. З цією метою, зібравшись у родинному колі, можна використовувати різноманітні методи, як то «Асоціативний кущ», «Дерево передбачень», «Риб‘яча кістка» тощо.
Як приклад, пропонуємо вправу «Правило 7 W». В англійській мові на літеру «W» починаються питальні слова «Навіщо?» і «Чому?». Щоб усвідомити причини проблеми, потрібно сім разів сформулювати питання, що починаються із зазначених слів. Дане правило дуже наочно відображено у фольклорних примовках. Ми пропонуємо також дещо видозмінений варіант вправи відповідно до теми коронавірусу:
— Куди, Фома, ідеш?
— Сіно косити.
— Навіщо тобі сіно?
— Корівок годувати.
— Навіщо тобі корови?
— Молоко доїти.
— Навіщо тобі молоко?
— Діточок пригощати.
— Нащо тобі діточки?
— Розуму вчити.
— Навіщо вчити?
— Щоб на світі могли жити та людям
користь приносити.
– Чому Марічко ти вдома ?
– Тому що відмінили навчання.
– Чому відмінили навчання?
– Тому що карантин.
– Навіщо запровадили карантин?
– Щоб запобігти розповсюдженню
хвороби.
– Навіщо тобі потрібно бути вдома?
– Ізолюватися від носіїв коронавірусу.
– Навіщо, прийшовши додому, потрібно
мити руки з милом?
– Щоб не занести інфекцію у приміщення.
– Чому цей вірус небезпечний?
– Руйнує легені та викликає проблеми з
диханням.
– Чому всі люди мають дотримуватися
цих правил?
– Щоб в Україні і на всій Землі було
менше хворих людей, а більше здорових.
Ще одним питанням, яке тривожить батьків – це відставання дітей у навчанні. Шановні батьки, змістіть акценти. Не витрачайте своє здоров‘я, примушуючи дітей через силу. Можливо, через певний час, вони самі відчують нудьгу від бездіяльності та потребу в знаннях. Ви можете стати прикладом для своїх дітей, виконуючи робочі завдання, займаючись самоосвітою. На даний момент формат навчання змінився – перейшов у дистанційний і багатьом учням середніх та вищих навчальних закладах іноді важко впоратися з необхідністю зосередитися на навчанні без прямого впливу вчителів / викладачів, в ситуації, коли «розплата» ще далеко і незрозуміло, чи взагалі буде…
Однак, карантин – це можливість для підлітків підтягти «хвости», підготуватися до заліків, контрольних, ЗНО, і навіть, допомогти самотнім сусідам похилого віку. Онлайн-платформи пропонують безліч навчальних курсів, спрямованих як на підвищення рівня підготовки зі шкільних предметів, так і з напрямів, які ми можемо віднести до категорії «хобі».
З метою ефективного використання вільного часу, доцільним може бути візуалізація режиму дня. І, оскільки пандемія охопила багато країн світу, то змусила перебудовувати вже звичні правила навчання не тільки в Україні, а й в інших державах.
Одним з питань, про які вважаємо за доцільне поговорити ще є ситуація необхідної групової ізоляції в обмеженому просторі на тривалий час.
Відсутність можливості змінити оточення, «фон», відсутність нових вражень, необхідність вирішувати щоденні справи, виконувати свої робочі (або навчальні) завдання, розподіляти певні ресурси… Кожен із чинників окремо і всі разом можуть привести (за умови невдалого використання простору, порушення правил спілкування) до емоційного напруження, поступового зростання у членів сім‘ї агресивних проявів один до одного (наприклад, образ, звинувачень та ін.), головною метою яких є виплеск енергії, що накопичувалася тривалий час.
Важливо пояснити дітям, що, перебуваючи вдома, ви маєте працювати, щоб забезпечити фінансове благополуччя родини. Саме тому, створіть дві зони взаємодії: «я на роботі», «я вдома». Попросіть дітей не турбувати вас в певний час без зайвих потреб. В той же час, буде чудово, якщо ви (батьки), у невеличких перервах між виконанням «робочих завдань» знайдете час, щоб зайвий раз обійняти дитину, сказати їй слова підтримки та ін.
З метою розвитку взаємодії «членів сімейного екіпажу» в обмеженому просторі можна використати, запропоновані Говардом Перлмуттером, сім способів покращення комунікації.
1. Подолання, що передбачає повагу, усвідомлення і подолання відмінностей. Потребує терпіння.
2. Побудова зв’язків – заохочення діяльності, яка стимулює формування взаємної довіри і поваги. Ваша мета — дружні почуття і душевні розмови. Тут важливо довіряти, поважати членів своєї «команди», приймати їх індивідуальні особливості.
3. Об’єднання – робіть акцент на «ми», а не на «я» і «ти», підтримуйте командну атмосферу. Це – дорога до плідних діалогів, продуктивної взаємозалежності і навіть спільної ідентичності.
4. Змішування – комбінуйте ідеї різних людей, стимулюйте спільні творчі процеси. Використовуйте сильні сторони членів команди і переваги спільної роботи. Розвивайте ідеї інших, допомагайте їх реалізувати.
5. Обмеження – колективну енергію, як найбільш цінний ресурс, не витрачався даремно, направляйте на виконання найбільш значущих завдань, обмінюючись при цьому знаннями та вміннями.
6. Закріплення – формуйте відповідальність за роботу над «проєктом», виділяючи учасникам частку в кінцевому результаті. Так ви збільшите взаємну довіру всередині команди та підсилите орієнтованість кожного на майбутній успіх.
7. Побудова – успішна реалізація проєкту. Тут важливо використовувати всю палітру вмінь і культурних особливостей команди для досягнення спільної мети [2].
Декілька слів про особистий простір… Важливо також, щоб кожний із членів «команди корабля» (сім‘ї) мав свій відсік, простір в квартирі, будинку, де міг би певний час побути на самоті, відпочити від зайвого галасу, зосередитись на своїх думках та задачах, відновити внутрішній баланс. Якщо дехто із сім‘ї відчуває таку потребу, важливо повідомити її іншим: «Я хочу побути сам», іншим важливо поставитися до цього запиту з повагою та надати таку можливість (наприклад, випити каву на балконі або послухати музику у навушниках). Без цього буде важко вижити…
Період карантину може стати для вашої сім‘ї одним із шляхів олюднення світу в цілому. Пригадаймо притчу «Про рай і пекло».
Правовірний прийшов до пророка Іллі з проханням показати Рай і Пекло. Вони прийшли до великої зали, де навколо великого казана з киплячим супом тіснилося безліч народу. У кожного в руках була величезна металева ложка з людський зріст, дуже гаряча, і лише кінчик ручки був дерев'яний. Худі, жадібні, голодні люди жадібно занурювали ложки в казан, насилу виймаючи звідти суп і намагаючись дотягтися ротом до чашечки
ополоника. При цьому вони обпікалися, лаялися, билися. Пророк сказав: «Це Пекло», – і повів в інший зал.
Там було тихо, стояв такий самий казан і такі ж ложки, але майже всі були ситі. Тому що об‘єдналися у пари та по черзі годували одне одного. Пророк сказав: «Це Рай».
У ваших силах зробити цей вибір: бути разом чи окремо. Таким чином, змінивши себе, взаємостосунки в своїй родині, ми можемо покращити світ, в якому живемо, зберегти його.
Література
1. С.Ройз. НВ. Заголовок з екрана. Адаптація до нової реальності. Як пережити карантин з дітьми. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн. https://nv.ua/adaptaciya-k-novoy-realnosti-kak-perezhit-karantin-s-detmi-50075321.html, від 15.03.20 р.
2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.inc.com/paulschoemaker/how-to-foster-deep-dialog-in-teams.html.


Метод «Асоціативний кущ» спонукає учасників думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образа, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення. Отже, даний метод стимулює нелінійну форму мислення – асоціативне мислення.
Алгоритм роботи за стратегією.
Крок 1.Ведучий пише тему – центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша або на дошці.
Крок 2.Ведучий пропонує дітям записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово. Записати стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Ведучий просить учасників не обмірковувати, чому вам спало на думку те чи інше слово. Якщо слово прийшло у ваш мозок, значить для вас це якось пов’язано з темою.
Крок 3.Коли всі думки записані, ведучий пропонує учасникам встановити зв'язки між словами.
Потім можна перейти до обговорення цієї теми.

Прийом «Дерево передбачень» підходить для тем, що містять елемент прогнозування на випередження або обговорень щодо розвитку якогось явища у майбутньому / абстрагування. 
Учасники озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур – задана тема, гілки – передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так…), а листя – аргументи на користь тверджень

16 запитань, на які дитина повинна знати відповіді


Збережіть собі цей список і поділіться ним з іншими батьками — давайте разом дбати про безпеку своїх дітей!

Безпека дітей – одне з найголовніших питань, які турбують будь-кого з батьків. Якщо ви хочете бути впевнені, що ваша дитина не потрапить ні в яку небезпечну ситуацію, вам слід заздалегідь навчити дитину правилам поведінки.

Поставте дитині такі запитання. Не виключено, що її відповіді стануть для вас несподіванкою:

1. Що робити, якщо батьків немає вдома, а хтось намагається відкрити двері?

2. Чи візьмеш ти цукерку у незнайомої жінки?

3. Що робити, якщо з розетки пішов дим, а нікого з дорослих немає вдома?

4. Незнайомий дорослий просить тебе про допомогу. Допоможеш ти йому?

5. Що потрібно робити, якщо на тебе нападає зграя собак?

6. Чи ти підеш в гості до однолітка, з яким щойно познайомився?

7. Що робити, якщо ти відчув у будинку запах газу?

8. Якщо ти чекаєш ліфт і до тебе підійшли незнайомці, ти поїдеш з ними разом?

9. Що слід робити, якщо ти помітив, що за тобою стежать?

10. Кому можна відкривати двері, коли ти один вдома?

11. Що ти будеш робити, якщо незнайомець схопив тебе і не відпускає?

12. Як ти вчиниш, якщо загубишся в натовпі людей?

13. Що ти будеш робити, якщо опинишся на вулиці під час грози?

14. Що ти будеш робити, якщо хтось в мережі Інтернет загрожує тобі або твоїм близьким?

15. Тебе покликали грати на замерзлу річку. Ти підеш?

16. Чи можна брати ліки з аптечки, коли батьків немає вдома?

А ось правильні відповіді:

1. Необхідно терміново зателефонувати батькам, а потім в міліцію (102) або службу порятунку (112). За цей час батьки зможуть попередити сусідів по телефону, і дитині нададуть допомогу.

2. У незнайомих людей брати їжу, іграшки та інші речі не можна ні в якому разі!

3. При виникненні пожежі або загрозі займання/витоку газу необхідно швидко залишити квартиру і набрати номер пожежної служби (101), служби порятунку (112) або служби газу (104). Самостійно гасити пожежу категорично забороняється!

4. Коли людина потребує допомоги, то в першу чергу звернеться до дорослих. Тому якщо якийсь незнайомець просить про допомогу, слід йому відповісти категоричною відмовою. Причому відповідати потрібно швидко і відразу ж йти.

5. У ситуаціях з тваринами головне – зберігати спокій і не провокувати їх на агресію. Можна відвернути собак з допомогою якого-небудь предмета типу шапки, парасольки і т. п. Потрібно поступово віддалятися, не зустрічаючись з собаками очима і, не обертаючись до них спиною.

6. Ходити в гості до малознайомих людей, навіть однолітків, не можна ні в якому разі.

7. Телефонуйте до служби порятунку (112) або служби газу (104). Навчіть дитину не соромитися і не панікувати – краще хибний виклик, ніж вибух.

8. На пропозицію зайти в ліфт з незнайомцями потрібно відповідати однозначною відмовою. Навчіть дитину в такій ситуації відповідати, що він чекає на батьків, які ось-ось підійдуть.

9. Потрібно зайти в людне місце (супермаркет, перукарню, кафе і т. д.) і вже звідти зателефонувати батькам і повідомити про стеження.

10. Чужим людям відкривати двері категорично забороняється! Це стосується будь-яких незнайомців, незалежно від статі і віку.

11. Потрібно якомога швидше привернути увагу людей. Можна кричати і битися. Також можна бити по машинах, які стоять поруч – можливо, спрацює сигналізація.

12. У такому разі слід зберігати спокій. У натовпі необхідно поступово зміщуватися до краю, але не намагатися йти проти людського потоку.

13. Слід знайти безпечне укриття. Це може бути найближчий магазин чи під’їзд. Потрібно триматися подалі від водойм, металоконструкцій і високих дерев.

14. Про загрози будь-якого характеру слід негайно повідомити батькам або поліції.

15. Кататися на замерзлому водоймищі без батьків категорично заборонено – винятків бути не може!

16. Щоб дитина усвідомлювала наслідки, їй слід роз’яснити небезпеку лікарських засобів. Брати аптечку і користуватися незнайомими ліками у відсутність батьків не можна.


Потурбуємося про розвиток дитини.


В цьому відео ви знайдете цікаві завдання для діток, які вміють рахувати до десяти, знають кольори, а також назви тварин та різні види транспорту.




Карантин

Що потрібно знати про коронавірус та як вберегти дитину і себе від хвороби?

Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством охорони здоров'я розробили рекомендації щодо питань про хворобу, пандемію, правила поводження під час карантину вдома та в громадських місцях, правила особистої гігієни та як правильно пояснити дитині необхідність дотримання цих правил.

https://nus.org.ua/news/5-rechej-yaki-treba-znaty-batkam-pro-koronavirus-roz-yasnennya-mon-ta-moz/


Поради дитячих психологів дорослим у зв`язку з пандемічною ситуацією

Коронавірусне захворювання 2019 року (COVID-19), обговорення його швидкого поширення та наслідків спричинило інформаційне перенасичення в суспільстві.
Дорослі відчувають тривогу, дискомфорт, страх за себе, своїх дітей. Цілком природно та зрозуміло, що і діти можуть опинитися у стані занепокоєння, смутку, стресу. Дітям може бути важко усвідомити те, що вони бачать в Інтернеті або по телевізору, чують від інших людей. Тому відкрите обговорення з дітьми та підтримка з вашого боку допоможуть їм зрозуміти ситуацію, зробити правильні висновки та правильно діяти.
1.              Говоріть з дитиною, слухайте та відверто відповідайте на запитання. Почніть із того, щоб запропонувати поговорити про цю проблему. Дізнайтеся, що саме діти вже знають, і дозвольте їм визначити напрямок розмови. Переконайтеся, що ви перебуваєте в безпечному середовищі, і дозвольте дитині говорити без обмежень. Допомогти почати розмову можуть малювання, розповіді та інші види діяльності.
2.              Якщо діти ще маленькі та не чули про спалах, можливо, вам не потрібно буде піднімати це питання – просто скористайтеся можливістю нагадати їм про корисні гігієнічні навички.
3.              Найголовніше – не мінімізуйте і не уникайте їхніх побоювань. Визнайте почуття дітей та запевніть їх, що за ці речі природно відчувати страх. Покажіть, що ви слухаєте, приділяючи всю свою увагу, і дайте їм усвідомити, що вони можуть поговорити з вами та своїми вчителями, коли захочуть.
4.              Діти мають право на правдиву інформацію про те, що відбувається у світі, але дорослі також несуть відповідальність за те, щоб захистити їх від стресу. Використовуйте мову, відповідно до віку, спостерігайте за реакцією та будьте чутливі до рівня їхньої тривоги.
5.              Запевніть, що все буде добре. Коли ми бачимо безліч хвилюючих сюжетів на телебаченні чи в Інтернеті, іноді може здаватися, що криза нас оточила. Діти можуть не розрізняти зображення на екрані та особисту реальність навколо себе; вірити, що їм загрожує небезпека. Але ви можете допомогти дітям впоратися зі стресом, створивши для них можливість пограти і відпочити, коли є така нагода. Дотримуйтесь регулярних процедур і розкладу у нових умовах, наскільки це можливо, особливо перед сном.
6.               Поясніть, як захистити себе та своїх друзів. Один з найкращих способів уберегти дітей від коронавірусу та інших захворювань – це просто заохочувати їх регулярно мити руки. Ви також можете показати дітям, як прикривати обличчя під час кашлю чи чхання згином ліктя; акцентувати увагу на тому, що краще не перебувати надто близько до людей, у яких є симптоми, і попросити негайно повідомити, якщо з`явилися лихоманка, кашель або ускладнене дихання.
7.               Дбайте про себе. Ви зможете краще допомогти своїм дітям, якщо будете піклуватися про себе. Діти бачать, як дорослі реагують на новини, тому для них важливо розуміти, що ви спокійні та не панікуєте. Якщо ви відчуваєте занепокоєння або засмучені, знайдіть час для себе і зверніться (у ситуації, що склалася, дистанційно) до інших родин, друзів та людей у вашій громаді, яким ви довіряєте. Приділіть трохи часу заняттям, які допоможуть розслабитися, покращити настрій, самопочуття, відновити сили.
8.               Обережно закінчуйте розмову. Важливо знати, що ви не залишаєте дітей у біді. Коли ваша розмова завершується, спробуйте оцінити рівень їх тривожності: мову тіла, тон голосу, дихання тощо.

Нагадайте своїм дітям, що можна у будь-який час говорити з вами на будь-які теми; що ви піклуєтесь про них, слухаєте їх і що вони можуть звернутися до вас, коли відчують потребу та стурбованість.




Як організувати дозвілля дитини під час карантину.

(консультація  для  батьків)


Зараз у нас триває карантин. Зачинені всі освітні заклади і, як наслідок, батьки вимушені теж залишатися вдома. Як же батькам організувати день, щоб діти мали можливість і розважатися, і розвиватися? Дитині дошкільного віку, на відміну від школяра, потрібно допомогти організувати власну діяльність.
Насамперед, дорослі мають організувати свій день так, щоб якнайменше розпорядок дня дитини відрізнявся від розпорядку дня в дитячому закладі. Адже карантин закінчиться, і діти повернуться до звичного розміреного життя садочка. І, краще, щоб малюку не прийшлося знову до нього привчатися. Батькам потрібно розуміти, що змінилося тільки місце перебування більшої частини дня дитини, а її діяльність повинна і надалі бути такою, як і була (за можливістю), або трішки змінена. Психологи радять написати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і повісити його так, щоб дитина постійно його бачила. Важливо, щоб у неї були чіткі очікування з приводу того, що буде відбуватися протягом дня - коли буде час для ігор, читання і відпочинку.
День повинен починатися з гігієнічних процедур, ранкової гімнастики, сніданку. Протягом дня батьки (бо інші дорослі, які будуть знаходитися з дитиною вдома) повинні організувати навчальну, ігрову, самостійну діяльність дитини. Якщо це дитина старшого дошкільного віку, то вона більш самостійна і тому контролювати самостійну діяльність не обов’язково, а з малюкам молодшого дошкільного віку потрібна допомога. Навчальну діяльність можна організувати як до обіду, так і після денного сну (денний сон теж бажано не відміняти). Програму, за якою працюють в дитячому садочку, можна знайти на сайті МОН або проконсультуватися з вихователями, в програмі чітко вказані вікові особливості відповідного віку та знання з кожної освітньої лінії, які повинна отримати дитина, відповідно до вікової категорії. Цим самим батьки можуть зорієнтуватися на те, що вже знає їхня дитина і чому її ще потрібно навчити. Так, це може бути складно, бо існують різні форми та методи роботи з дошкільнятами. Але не обов’язково в домашніх умовах дотримуватися всього цього. Головне - в доступній для дитини формі пояснити матеріал, дати змогу закріпити в практичних вправах (якщо це необхідно), бажано використовувати наочний матеріал, щоб дитина краще змогла зрозуміти те, що їй пояснюють. На практиці в садочках використовують дидактичний матеріал, роздатковий, відео та аудіо записи. В наш час інформаційних технологій зробити це нескладно. З підручного матеріалу можна виготовити наочність (матеріал для лічби, геометричні фігури, цифри, літери тощо).




Яку діяльність запропонувати дошкільнику

 протягом дня.


Ігрова


Гра завжди зацікавлює дитину. Ігрова діяльність сприяє розвитку в дитини навичок, умінь, необхідних для самообслуговування й надання допомоги дорослим. У сюжетно-рольових іграх дитина відтворює та моделює прибирання, прання, одягання, прийому їжі, одягання й роздягання на прикладі ляльки чи іншої іграшки.

Трудова


У малят є бажання самостійно виконувати деякі трудові доручення — мити посуд, накривати на стіл, підмітати. Тому дитині слід давати посильні трудові доручення.

Художньо-продуктивна


Малювання, ліплення, аплікація, конструювання - це те, що, напевно, подобається робити дитині найбільше. У цих видах художньо-продуктивної діяльності малюк має змогу втілити свої задуми та реалізувати творчі здібності, незалежно від дорослого.
Важливо ще й те, що батьки повинні контролювати перебування дитини перед комп’ютером чи планшетом. Потрібно організувати перебування на свіжому повітрі.
Дитині корисно буде послухати казку, оповідання, вивчити вірш, переказати прочитаний твір. Це можна зробити за допомогою запитань, малюнків. Цікава форма роботи – складання казки, можливо її героями будуть нереальні фантастичні створіння і нехай дитина дає волю своїм фантазіям, а дорослий занотовує казку і складає в скарбничку (можливо, це стане цікавим захопленням вашої дитини і таких творів буде ще багато).
Зараз є багато цікавих настільних ігор, які розвивають логічне мислення, пам’ять,увагу – і це теж буде цікавим заняттям для дітей.
Ще одним цікавим заняттям для дитини буде дослідницька діяльність. Можна з дитиною провести досліди, ознайомитися з властивостями деяких матеріалів.
Деякий час можна приділити перегляду мультфільмів та розвиваючих і пізнавальних відео на YouTube каналі.
Не ізолюйте дитину від суспільства. Підтримуйте контакт з друзями та близькими. Дитина може спілкуватися з друзями та близькими, використовуючи відеочати.



Перелік дитячих сайтів на допомогу батькам:


https://sashkaua.ucoz.ua/ - «Вірші», «Казки» та «Оповідання»: ви маєте можливість почитати вірші, казки та оповідання для дітей різних авторів.
http://posnayko.com.ua/ - Журнал «Пізнайко»: вірші, казки, творчість.
https://www.solnet.ee/ - Розвиваючі, навчальні ігри для найменших, та ще багато цікавого і для батьків.
http://edugames.rozumniki.ua/ - навчальні програми для дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку з інтерактивними вправами, веселими анімованими персонажами, яскравими сюжетами та звуковим супроводом.
https://childdevelop.com.ua/ - завдання на логічне мислення, підготовка руки до письма тощо.
http://detsky-mir.com/ - завдання для дітей різного віку, аудіо книги, підготовка до школи, творчість.
http://www.raskraska.com/ - Раскраски для детей - бесплатно распечатать, скачать, раскрасить онлайн.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кольорова психологія