Інклюзивна освіта

Пропонуємо Вам поради для батьків, які виховують дітей з особливими потребами, від Голови правління ГО "Родина" Маріанни Онуфрик, розроблені спільно з  UNICEF Ukraine.

1.             Бережіть свій ресурс.

Відмовтесь або зведіть до мінімуму діяльність, яка викликає роздратування чи пригнічення. Будьте до себе поблажливими та не звинувачуйте себе в тому, на що не впливаєте.

2.             Будьте інклюзивними.

Якщо у вас є ще діти, не придумуйте для кожного окрему активність. У побуті та дозвіллі має бути місце інклюзивній діяльності. Можна разом поприбирати чи розважитись у спосіб, який подобається усім.

3.             Навчайтесь у радість.

Розробіть «карантинний» графік навчання - вчителі чи спеціалісти допоможуть вам із наповненням і консультуватимуть телефоном. Якщо ж думка про заняття викликає спротив, то заберіть слово «не» з меседжу «Карантин – це не канікули». Повернете його, коли разом із дитиною вирішите, що час настав.

4.             Використовуйте нові можливості.

Якщо дитині потрібна консультація лікаря – спершу передзвоніть, мінімізуйте відвідування закладів охорони здоров᾿я. Відеозв᾿язок дозволить передати зміни у поведінці чи здоров᾿ї дитини. Запишіть відео, якщо такий зв᾿язок наразі не доступний. Знайдіть інформацію про лікарів, які під час карантину консультують онлайн і безкоштовно: https://bit.ly/likari_online .

5.             Якщо ви не можете вийти з дому, не вистачає коштів на необхідне – звертайтеся по допомогу! Багато благодійних та громадських ініціатив можуть підтримати вас.

6.             Уникайте сенсорних перевантажень.

Планшет чи телефон з іграми, телевізор із останніми новинами, розмови по телефону і скайпу – такий шум виведе з рівноваги будь-кого, а дитину з інвалідністю – й поготів. Мінімізуйте шум, обмежуйте сенсорні подразники. Це позитивно вплине на всіх членів родини.

7.             Більше обійм!

Діти з інвалідністю, особливо ті, які мають аутизм, поведінкові розлади чи сенсорні порушення, чутливіше сприймають зміни у житті. Найкраще заспокійливе - це обійми найдорожчих. Випробуйте і на собі! Чергуйте обіймашки з тактильними знаками уваги: гладьте дитину по голові, руках, спині.

8.             Мрійте.

Перебування разом дозволяє побачити – скільки всього ви досягли у розвитку дитини! Повірте у свою дитину ще більше і помрійте, якою вона буде через 10-15-25 років, якщо ви продовжите цю роботу. Намалюйте свої мрії, намітьте план «післякарантинних» активностей з їх реалізації. Робіть це не поспішаючи – у вас іще є час попереду!

Ігри для дітей з розладами аутистичного спектру.

1. Кольоротерапія. Гра з кольоровими фарбами. Фантазуємо разом з дитиною при змішуванні фарби, отримуючи різні кольори. Розвиваємо зоровий аналізатор, пізнавальні процеси, зокрема уяву, коли червона вода перетворюється на гранатовий або томатний сік, біла – на молоко, помаранчева – на фанту, а чорна – на каву, знайомимо дитину з поняттям розміру.

2. Акватерапія та літотерапія. Ігри з водою та камінцями. Забави з водою, переливання і хлюпання – це улюблене заняття дітей. Розвивають тактильні аналізатори, моторику кистей рук. До того ж, ігри з водою мають терапевтичний ефект.

3. Ігри з мильними бульбашками. Потрібно підготувати дитину до цієї гри. Для цього потрібно навчити дитину дути, сформувати сильний видих.

4. Ігри зі світлом «Сонячний зайчик» і тінню «Ліхтарик».

5. Гра з льодом розвиває тактильні аналізатори, пізнавальні процеси: діти спостерігають, як водичка замерзає – стає холодною і твердою; як лід тане.

6. Ігри з крупами дуже подобаються аутичним діткам. Так, у грі «Попелюшка» малеча концентрує зорову увагу, розвиває дрібну моторику, коли перебирає гречку, горох, квасолю, рис. На манці малюємо, крупами викладаємо контур зображеного предмета відповідно до лексичної теми «Одяг», «Транспорт», «Тварини» та ін. Занурення рук у гречку, пошук у ній дрібних іграшок розвиває локомоторні функції, викликає позитивні емоції в дитини із розладами спектра аутизму.

7. Тістотерапія має широкий діапазон застосування у вивченні лексико-граматичних категорій, у формуванні елементарних математичних уявлень, в ознайомленні з оточуючим світом; розвиває моторику.

8. Гра зі звуками у пошуках місця звучання, у гармонійному спілкуванні з природою, гра на дитячих інструментах має на меті розвиток слухового сприйняття.

9. Емоційні ігри з рухами і тактильними відчуттями (тільки слід дочекатися, коли дитина першою виявить ініціативу).

10. Казкотерапія. Прослуховування казок, залучення до драматизації, під час чого дитина поступово залучається до колективної діяльності

Вправи для розвитку моторики і уваги.

1. Вправа «Повтори за мною». Дитина повинна по інструкції: а) протягнути руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає «направо», «наліво», то «на вікно», «на двері»); б) показати витягнутою рукою на названий предмет (вікно, стіл, книга і т.д.); в) намалювати крейдою (олівцем) круг (паличку, хрестик) вгорі, внизу, праворуч, ліворуч дошки (зошита).

2. Вправа «Який я сильний». Вправа для пальців рук: розчепірити пальці, стиснути кулак – розтиснути; зі стиснутого кулака по черзі випрямляти пальці.

3. Скачувати з пластиліну кульки, змійки, ланцюжки.

4. Вправа «Допоможи». Перекладати дрібні предмети (кульки) із однієї коробки в іншу. Зібрати розсипані на підлозі дрібні предмети в коробку.

5. Вправа «Я майстер». Проколювати товстою голкою дірочки в товстому папері.

6. Вправа «З’єднай». Крейдою на дошці або олівцем на аркуші паперу ставлять дві крапки, дитина повинна пальцем провести лінію, що їх сполучає (крапки даються в різних напрямках)

7. Вправа на рівновагу. Дитина повинна:

а) пройти по накресленій лінії (пряма, круг, хвиляста);

б) пробігти по дошці, несучи який-небудь предмет.

Вправи для розвитку пам’яті та уваги

1. Вправа «Швидко назви». Дорослий показує дитині картинки (3 - 5) і швидко їх прибирає. Дитина повинна по пам’яті назвати, що бачила.

2. Кілька разів вдаряють по долоні або олівцем об стіл. Дитина повинна сказати, скільки разів.

3. Вправа «Повтори за мною». Проводиться ритмічний стукіт (паличкою об стіл). Від дитини вимагається повторити його.

4. Вправа «Покажи». Виконується який-небудь рух. Дитина по пам’яті повинна його повторити.

5. Вправа «Не помились». Дитині зав’язують очі, дорослий торкається до неї. Дитина повинна визначити скільки разів до нього торкнулися.

Корекційні вправи для неспокійних дітей

Для неспокійних, імпульсивних дітей доцільно заняття чергувати зі спеціальними вправами, які вимагають спокою і самовладання. Ці вправи можуть бути наступними:

1. Посидіти спокійно 5-10-15 секунд.

2. Посидіти мовчки, заклавши руки за спину.

3. Повільно мовчки проводити рукою по краю стола.

4. Тихо встати і сісти.

5. Тихо пройти до вікна (до двору), повернутися на своє місце і сісти.

6. Тихо підняти і опустити книжку (можна кілька разів).

Корекційні вправи для досягнення відповідної швидкості рухів

Ці вправи доцільно проводити з інертними, малорухливими дітьми.

1. Прибрати зі столу руки швидко по команді.

2. Швидкі рухи рук по команді (підняти руку, простягнути в сторону і т.д.).

3. Швидко постукати по столу 3,4,5 раз.

4. Швидко вийти з-за столу, сказати своє ім’я (або вік, або адресу) і сісти на місце.

5. Швидко підняти якийсь предмет (попередньо дорослий його упускає).

Гра «Мімічна гімнастика»

Гра допомагає розвинути емоційну сферу. Зображуючи з допомогою міміки емоцію та називаючи її, дитина пробує ці емоції "на смак", вчиться передавати їх, ідентифікувати у інших людей, розуміти.

Дитині пропонується виконати ряд вправ для мімічних м`язів обличчя.

Наморщити чоло, підняти брови (подив).

Розслабитися. Залишити чоло гладким протягом однієї хвилини. Зсунути брови, нахмуритися (серджуся).

Розслабитися. Повністю розслабити брови, закотити очі (а мені все одно – байдужість).

Розширити очі, рот відкритий, руки стиснуті в кулаки, все тіло напружене (страх, жах).

Розслабитися. Розслабити повіки, чоло, щоки ( лінь, хочеться дрімати).

Розширити ніздрі, зморщити ніс (огида, вдихаю неприємний запах).

Розслабитися. Стиснути губи, примружити очі (презирство).

Розслабитися. Посміхнутися, підморгнути (весело, ось я який!)

Вправа «Зображення емоції»

Дорослий показує дитині картинки із зображенням емоцій: радість, сум, подив, злість,страх, сором, цікавість.

Завдання дитини – визначити, яке почуття виражає картинка. Потім дорослий пропонує зобразити дитині кожну з емоцій.