Кольорова психологія

Що таке кольоротерапія?

Уже доведено, що кольори впливають на біохімічні реакції в людському організмі. Вони можуть стимулювати секрецію гормонів або, навпаки, пригнічувати їхню дію. Вперше цю властивість кольорів помітив індійський вчений Г. Д. Гхадіалі, чиї праці пізніше лягли в основу кольоротерапії.

Так що ж воно таке? Кольоротерапією називають вплив на життєдіяльність організму за допомогою кольорів. Вона вважається нетрадиційним методом лікування, проте часто використовується для діагностики і покращення психологічного стану дітей. Зокрема цей метод допомагає розслабитися, позбутися проявів тривожності, зняти стрес тощо. Головною перевагою кольоротерапії є ігрова форма, якою можна легко зацікавити малюка.

Кольоротерапія є складовою арт-терапії, що означає «лікування мистецтвом». Насправді арт-терапія спрямована не стільки на лікування, скільки на розвиток особистості та гармонізацію дитини. Існує безліч арт-терапевтичних технік: малювання, розігрування сценок, ліплення, оригамі, створення масок тощо. Проте кольоротерапія супроводжує кожну із цих технік, оскільки дитині потрібно обирати певні кольори для поробок, малюнків чи навіть костюмів, у які будуть одягнені персонажі з театральних постановок.

Про що розповість улюблений колір дитини?

Ви, мабуть, помічали, що малюк часто обирає іграшки, одяг і навіть їжу за кольорами, віддаючи перевагу певним із них, а інші просто ігноруючи. При цьому вподобання дитини можуть багато розповісти про її характер і настрій:

1.             Жовтий — колір сонця і гармонії, який запобігає розвитку депресії. Цей колір у дитинстві обирають майбутні лідери, які мають чудові розумові здібності і багату уяву. Зазвичай такі діти слухняні, але занадто мрійливі. Інколи їм важко повернутися зі світу власних фантазій до дійсності.

2.             Помаранчевий — підвищує настрій, стимулює робочу активність, допомагає відновити сили. Його обирають веселі, оптимістичні, товариські діти, які мають багато друзів. Їм легко налагоджувати контакти з людьми, яких часто вражає дитяча безпосередність малюка. В окремих випадках вибір дитиною помаранчевого кольору може свідчити про розвиток нервозності і вразливість.

3.             Червоний — колір активності і підвищеної збудливості, який безпосередньо впливає на клітини кори головного мозку. Діти, які обирають цей колір, дуже емоційні і мають незалежний характер. Вони цілеспрямовані й енергійні, швидко вчаться. Однак темні відтінки червоного можуть свідчити про появу агресії. Якщо дитина різко полюбила бордовий або коричневий відтінки, скоріше за все їй необхідний спокій і відпочинок.

4.             Зелений — колір природної гармонії, який заспокоює, але не пригнічує процеси в організмі. Світлі відтінки зеленого обирають оптимістичні діти, сповнені життєвою енергією. Якщо малюк віддає перевагу темним відтінкам, це може свідчити про замкнутість. Часто такі діти не відчувають себе достатньо захищеними і бояться змін.

5.             Синій — вважається заспокійливим кольором, який знижує активність. Його обирають спокійні, розважливі діти, які часто мають дорослий світогляд. Як правило, малюки, які люблять все блакитне, рідко вередують і захоплюються малорухливими іграми. Дитина, яка тягнеться до темно-синього кольору, часто буває задумлива або сумна.

6.             Фіолетовий — допомагає зняти напругу, але його постійний вплив викликає відчуття втоми. Цей колір часто обирають творчі діти, які мають найрізноманітніші захоплення. Для таких дітей характерна різка зміна настрою. Часто вони бувають пустотливі.

7.             Білий — фактично він означає відсутність кольору і виражає психологічне бажання захиститися або приховати емоції. Діти, які обирають білий, наділені емоційним інтелектом. Вони дуже сором’язливі, духовно розвинені, але більш замкнуті, ніж їхні однолітки.

8.             Чорний — вважається депресивним кольором, який не варто використовувати в оформленні приміщень. Якщо малюк віддає перевагу йому, це ще не означає, що він відчуває дискомфорт або пригнічення. Насправді чорний колір є найбільш контрастним і вважається емоційно сильним. Діти обирають його, щоб звільнитися від деяких негативних емоцій.

Кольоротерапія в домашніх умовах

Однією з переваг кольоротерапії є те, що цей метод можна використовувати вдома. Йдеться не тільки про створення сприятливого клімату та комфортної атмосфери. Існує безліч вправ із використанням кольорів, які можна виконувати вдома.

«Малюємо себе»

Запропонуйте дитині намалювати себе зараз і себе в минулому, використовуючи різні кольори. Обговоріть з дитиною деталі малюнка, з’ясуйте різницю між двома зображеннями. Запитайте у малюка, що йому подобається в собі, а що він хотів би змінити.

Ця вправа сприяє усвідомленню дитиною себе як індивідуальності і розширенню її особистої емоційної сфери.

«Мої друзі»

Запропонуйте дитині пригадати своїх друзів і намалювати їх в образі людей чи тварин, використовуючи кольорові олівці та фломастери. Запитайте у малюка, кого він намалював, чому обрав саме цей образ і колір.

Ця вправа спрямована на те, щоб виявити проблеми в міжособистісних стосунках дитини з однолітками.

«Кольорова водичка»

Для цієї вправи вам знадобиться прозора склянка, кольорові серветки і питна вода. Оберіть разом з дитиною серветку того кольору, який викликає в неї позитивні асоціації. Налийте в прозору склянку питну воду і поставте на серветку, щоб водичка зарядилася енергією кольору (5-10 хвилин). У цей момент можна вигадати з дитиною магічне заклинання або віршик про кольорову водичку, який зробить її чарівною. Потім запропонуйте дитині випити водичку, щоб і самій зарядитися її енергією.

Ця вправа допомагає підбадьорити дитину, підняти настрій та емоційний тонус.

«Зоряне небо»

Запропонуйте дитині зручно сісти або лягти, закрити очі та слідувати вашим вказівкам:

·                 уявіть нічне небо, всіяне крихітними зірками;

·                 оберіть з-поміж зірок одну, яка відтепер належатиме вам;

·                 уявіть колір зорі, необхідний для заспокоєння і розслаблення;

·                 увімкніть зорю, щоб вона засяяла обраним вами кольором;

·                 зірка посилає до вас широкий кольоровий промінь. Глибоко вдихніть його на один-два-три, уявляючи, що промінь проникає в тіло;

·                 відчуйте, як кольорове повітря розливається вашим тілом. Затримайте дихання, рахуючи до трьох;

·                 повільно видихніть на три рахунки (вправу з диханням треба повторити ще двічі);

·                 відкрийте очі.

Ця вправа допоможе подолати прояви тривожності, позбутися страху і покращити настрій дитини.

Психологія кольору. Якими кольорами малює ваша дитина?

З давніх часів людство надавало кольорам символічне значення. Група вчених розробила методику «Кольорові діти», за допомогою якої за кольорами, які дитина найчастіше використовує у малюнках, можна визначити характер дитини, її реакцію на життєві ситуації і емоційний клімат в родині, а головне - спрогнозувати, яким вона виросте.

В залежності від того, який колір найчастіше використовує у своїх малюнках Ваша дитина, а також який колір є для неї найулюбленішим, можна виділити різні особливості її характеру. 

"Жовті діти"

Мовою кольору, жовтий - колір духовності, але в той же час і небезпеки. Це люди вільні, оригінальні, інакодумці, а тому небезпечні для тих, хто у главу кута ставить непорушний порядок, необмежену владу. Такі люди найбільше схильні до творчості. "Жовта" дитина - мрійник, фантазер, казкар, жартівник. Вона любить грати наодинці, любить абстрактні іграшки: камінчики, гілочки, ганчірочки, кубики, пожвавлюючи їх силою своєї уяви. Коли малюк виросте, він буде віддавати перевагу різноманітній, цікавій роботі. Завжди буде у щось вірити, на щось сподіватися, прагнути жити майбутнім. У той же час у нього можуть виявлятися такі риси характеру, як непрактичність, прагнення уникнути ухвалення рішень, безвідповідальність. 

"Червоні діти" 

Червоний колір - колір крові, здоров'я, життя, енергії, сили, влади. Ці діти відкриті й активні. Дуже важко батькам з «червоними» дітьми: живими, неслухняними, збудливими, непосидючими, які ламають іграшки. Коли вони виростуть, то висока працездатність визначатиметься прагненням досягти успіху, отримати результат, заслужити похвалу. Звідси наполегливість, егоїзм. Інтереси сьогоднішнього дня для них понад усе. Серед яскравих політиків найчастіше зустрічаються «червоно-жовті» (червоний - більш улюблений), серед розумних - «жовто-червоні». 

"Сині діти" 

«Сині» діти - повна протилежність «червоним». Недаремно «червоних» дітей можна заспокоїти синім кольором, а «синіх» дітей - червоним. «Синя» дитина - спокійна, врівноважена, любить робити все не кваплячись, докладно. Із задоволенням лежить на дивані з книжкою, роздумує, все детально обговорює. Вона обирає задушевну дружбу з самовіддачею і самопожертвою, тому що, на противагу «червоним» дітям, їй приємно віддавати, а не отримувати. Часто діти обирають синій колір не тому, що вони спокійні, а тому, що в даний момент дуже потребують спокою. 

"Фіолетовий діти" 

Мовою кольору фіолетовий означає ніч, таємницю, містику, споглядання. Такі діти живуть багатим внутрішнім світом і відрізняються артистизмом, вони дуже чутливі. Їх легко загіпнотизувати, вони збудливі. «Фіолетова» дитина прагне справити враження, але при цьому здатна подивитися на себе зі сторони. Вона дуже ранима, більше звід інших потребує підтримки і заохочення. 

"Синьо-зелені діти" 

Мовою кольору «синьо-зелений» означає воду, лід, холод, глибину, гордість, престиж, марнославство. Даний колір - індикатор стану нервової системи. У того, кому він подобається, нерви перенавантажені. Така нервова напруга визначається характером людини, або може бути викликана ситуацією, коли людина боїться помилитися, позбутися досягнутих успіхів, викликати в свою адресу критику. Не випадково «синьо-зеленими» є всі чиновники і адміністратори. Тому дуже важливо уберегти «синьо-зелених» дітей від зайвої регламентації. Такій дитині потрібно надати більше свободи, заохочувати ініціативу, замінювати покарання на заохочення, можливо, понизити вимоги (наприклад, не вимагати вчитися тільки на п'ятірки). 

"Зелені діти" 

«Зелена» дитина вважає себе покинутою і дуже потребує материнської любові. Щоб вона не виросла «зеленою» особою (консервативною, такою, що боїться змін, які у неї асоціюються з втратами), потрібне особливе творче виховання, розвиток відвертості, інтересу. Такій дитині необхідно почуття захищеності, надійності. 

"Помаранчеві діти"

Ці діти легко збудливі, так само, як «червоні» та «жовті», але це збудження не має виходу. І діти веселяться, балуються, кричать без всякої причини. Тому так небезпечний помаранчевий колір: коли до помаранчевого сонця додається оранжеве небо та ще оранжева мама - цей колір стає верескливим, неприємним, він дратує і спустошує. 

"Коричневі діти" 

У коричневому кольорі оранжевий глушиться чорним, дискомфорт першого не такий помітний. Приземлений, затишний і навіть приємний в невеликих дозах коричневий колір у «коричневих» дітей стає способом створювати свій світ, надійний і закритий, маленький світ, який даватиме відчуття безпеки. Існує багато причин «коричневого» дискомфорту: слабке здоров'я, сімейні негаразди, участь в драматичних подіях, і, нарешті, розумова неповноцінність. 

"Чорні діти" 

Чорний колір, як колір загрози, абсолютно протипоказаний дітям. Діти рідко віддають йому перевагу, але якщо дитина віддає перевагу чорному понад усім іншим кольорам - це свідчить про передчасну дозрілість складної психіки і про стрес, який перевернув життя дитини. Чим більше чорний колір подобається дитині, тим сильніша загроза, тим драматичніший стан дитини. 

"Сірі діти" 

Іншу психологічну картину дає сірий колір, теж протипоказаний дітям. Він означає рутину, безпросвітність, відторгнення, бідність. Найчастіше «сірі» діти дуже тихі, несміливі, замкнуті. «Сіра» ситуація виникає, коли дитину відгородили чи вона сама відгородилася від інших дітей. Якщо людина не може визначити, чи подобається їй сірий колір - це перша ознака втоми. 

"Пастельні кольори" 

Це типові інфантильні тони, і якщо їх любить дорослий, значить він зберіг в собі «дитину» та пов'язані з цим риси характеру. 

Блакитний колір говорить про свободу, безтурботність, схильність до зміни обстановки. Зазвичай його полюбляють хлопчики. Часто з таких хлопчиків виростають моряки або льотчики. 

Рожевому кольору зазвичай віддають перевагу дівчатка. «Рожева дитина» зазвичай ніжна, слабка, боязка. Така дитина дуже залежить від оточуючих, потребує постійної підтримки. Коли рожевий колір обирає хлопчик, він як особистість виявляється сильнішим. 

Ліловому кольору також зазвичай віддають перевагу дівчатка. Він говорить про такі риси характеру як слабкість, ніжність, почуття самотності, беззахисність. «Лілова» дитина часто занурена у свій власний світ і, як правило, дуже артистична.

Щорічно 15 травня в світі відзначається Міжнародний день сім'ї. Це свято було засноване Генеральною Асамблеєю ООН ще в 1993 році. Воно покликане зміцнити сім'ю як соціальний інститут і привернути увагу громадськості, громадських організацій та державних установ до проблем сім'ї.

Свято є ще однією можливістю провести час зі своєю сім'єю: відвідати якийсь захід, прогулятися в парку і поїсти морозиво (благо, нам дозволили виходити в парк!), разом приготувати вечерю або почитати книгу.

Роль сім’ї у житті людини применшити неможливо. Вона є невід'ємною ланкою суспільства, а тому від відносин в кожній родині залежить майбутнє дітей і всього суспільства.

Сім'я - це основа будь-якого суспільства. Саме з сім'ї починається соціалізація дитини, оскільки в ранньому віці вона знаходиться переважно з батьками. Від них малюк дізнається про добро і зло, вчиться справедливості, засвоює норми поведінки. У сім'ї закладаються основи розвитку майбутньої особистості. А ось якими вони будуть, залежить від взаємовідносин батьків і дітей.

Найголовніше, що повинна забезпечити сім'я, - почуття захищеності для дитини. Тільки відчуваючи себе в безпеці, малюк може припинити хвилюватися і розвивати впевненість у собі. А, як відомо, впевнена в собі людина швидше встановлює контакти з оточуючими, не боїться братися за нову роботу і завжди намагається працювати над собою. Саме такі люди є рушійною силою суспільства.

Сім'я формує в малюку почуття відповідальності. Моральні якості, набуті в дитинстві, стають основою для подальшого розвитку особистості. Доведено, що діти вибудовують своє життя, спираючись на ту модель поведінки, яку засвоїли в дитинстві від своїх батьків.

Взаємовідносини, побудовані на повазі, підтримці і доброзичливості, сприяють емоційному здоров'ю всіх членів сім'ї. Особливо це важливо для дитини, яка тільки пізнає світ і шукає своє місце в ньому. Завдання батьків - допомогти малюкові розкрити свій потенціал, дозволити йому бути собою і забезпечити йому щасливе дитинство.

10 ознак щасливої родини.

Батьки завжди прагнуть дати дитині все найкраще і створити комфортні умови для його розвитку. У хід йдуть різні тренінги, гуртки, майстер-класи. При цьому багато батьків забувають, що запорукою щастя малюка є щаслива сім'я, в якій панує гармонія і любов. Існують ознаки, за якими можна відрізнити дійсно щасливі сім'ї.

В щасливій родині панують теплі стосунки

По-справжньому щасливою можна назвати сім'ю, в якій всі члени підтримують один одного, хвилюються, спільно проживають радісні й сумні події. Важливо, щоб не тільки батьки турбувалися про дітей, а й діти теж розуміли почуття мами і тата.

У щасливих сім'ях завжди знайдуться спільні інтереси і теми для обговорення. Їм не треба довго придумувати заняття для дозвілля, тому що батькам і дітям завжди цікаво і весело разом.

В щасливій родині немає місця брехні

У щасливому шлюбі подружжя чесні між собою. Брехня псує відносини в родині, тому завжди краще говорити правду, якою б вона не була. Приховувати дрібниці не варто, а великими проблемами завжди краще поділитися, а не тримати їх в таємниці і намагатися вирішити самостійно.

Дитину потрібно з дитинства привчити до того, що батькам треба довіряти. Тоді малюк буде ділитися з вами своїми страхами та переживаннями. При цьому батькам важливо контролювати свої емоції, не нехтувати дитячими почуттями, а спокійно обговорювати з малюком все, що його турбує. Якщо дитина буде знати, що на нього не почнуть кричати через розбиту склянку, забруднений одяг або погану оцінку, то сама розповість вам про те, в чому завинила.

В щасливій родині кожен може проявляти свої емоції

Часто на форумах для батьків пишуть, що не потрібно лаяти дитину, демонструвати їй своє невдоволення або гнів. Але як тоді малюк повинен зрозуміти, що добре, а що ні?

Насправді здоровий прояв емоцій - це нормально. Діти набагато краще дорослих вміють розпізнавати справжні емоції, але вони за своєю природою ще не розуміють, навіщо батьки приховують їх. Тому навчіться демонструвати свої емоції: смійтеся, коли вам весело, або суптеся, коли сердиті. Це буде сприяти кращому розумінню між вами і малюком.

Щаслива родина будує плани на майбутнє

Суперечок не уникнути, якщо у подружжя абсолютно різні погляди на те, як їм будувати своє подальше життя. Щасливі сім'ї мають спільні цінності і разом будують плани. Вони бачать життя приблизно в одному ключі і прагнуть досягти загальних цілей.

При цьому не слід вибудовувати власні плани на майбутнє дитини. Вона сама повинна вирішувати, яку професію обрати або який гурток відвідувати. Батьки можуть лише порадити, але не наполягати.

В щасливій родині розподіляють обов'язки

Побут часто стає причиною сварок, але не в щасливих сім'ях, які вміють розподіляти обов'язки. У таких сім'ях немає поділу на жіночу і чоловічу роботу. В щасливій родині всі домашні справи виконуються спільно, а не покладаються лише на дружину або чоловіка. Немає нічого поганого в тому, що один член сім'ї готує обід, а інший миє посуд. Чоловік і дружина завжди готові підтримати один одного і допомогти.

Дитину теж потрібно привчати до того, що вона повинна допомагати батькам. Але домашні обов'язки повинні відповідати віку малюка. Спочатку треба привчити його збирати іграшки, потім - прибирати за собою тарілку і витирати стіл після обіду. Коли дитина подорослішає, вона зможе мити посуд або самостійно прибирати у своїй кімнаті.

В щасливій родині у кожного є час на себе

Якою б дружною не була сім'я, часом кожному хочеться приділити час тільки собі: відпочити, подивитися фільм або почитати книгу, зустрітися з друзями. Це абсолютно природне бажання, яке повинні поважати інші члени сім'ї.

У щасливих сім'ях дружина і чоловік розуміють, що вони не потребують того, щоб кожну вільну хвилину проводити разом. Це не шкодить їхнім стосункам, а навпаки робить їх більш міцними і здоровими.

В щасливій родині проблеми вирішуються спільно

В будь-якій сім'ї трапляються сварки або різні проблеми, але по-справжньому щасливі сім'ї долають їх разом. Вони не накопичують образи і претензії і швидко йдуть на примирення.

У щасливих сім'ях немає правильної і неправильної думки. Рішення приймаються спільно, а якщо погляди подружжя не збігаються, то вони обговорюють ситуацію і знаходять компроміс.

Дитина також повинна мати право голосу. Це не означає, що малюк сам буде вирішувати, надягати йому шапку чи ні. Але він повинен мати можливість вибрати, яку шапку йому носити. Тоді дитина буде відчувати власну важливість і відповідальність за зроблений вибір.

У щасливих сім'ях є сімейні традиції

Прекрасно, коли сім'ї мають власні традиції. Це може бути що завгодно: спільне прикрашання новорічної ялинки, недільні прогулянки по парку або катання на велосипедах. Здавалося б, це дрібниця, але, насправді, традиції об'єднують всіх членів сім'ї і зміцнюють стосунки між ними.

Загальні традиції можуть стати приводом зібратися разом навіть тоді, коли діти вже подорослішають і будуть будувати власну сім'ю.

В щасливій родині кожен має право на помилку

Кожна людина може помилитися, і в щасливих сім'ях це розуміють. Якщо комусь із членів сім'ї щось не вдалося, інші ніколи не будуть засуджувати його, а навпаки підтримають і допоможуть.

Діти часто роблять помилки. Завдяки їм вони краще пізнають цей світ. Не слід лаяти малюка за помилку. Краще поговоріть з ним і поясніть, як чинити правильно. Тоді дитина буде відчувати вашу підтримку і не боятиметься помилятися.

Щаслива сім'я вміє радіти дрібницям

Щасливі сім'ї не чекають вагомих приводів для радості, а радіють теплій погоді, смачному сніданку, можливості провести день разом. Чекаючи причини для радості, можна упустити дійсно щасливі моменти. Такі дрібниці наповнюють життя позитивними емоціями, потрібно тільки вміти їх помічати. Сміх і радість в житті дитини сприяють емоційному здоров'ю, наповнюють його енергією і бажанням щось робити.

Сім'я - важлива ланка суспільства. Від атмосфери, яка панує в сім'ї, залежить розвиток дитини як особистості. У щасливих сім'ях виростають впевнені в собі і щасливі діти. Вони вміють розрізняти добро і зло і володіють високими моральними якостями, які важливі для розвитку суспільства.

За матеріалами сайту: https://evahappyma.com.ua/ru/10-pryznakov-schastlyvoj-semy/