Як зберегти внутрішній ресурс?

(За матеріалами журналу «Практичний психолог: дитячий садок»

№ 5 за 2022 р.)

Доволі часто  ми нарікаємо на те, що не вистачає внутрішніх ресурсів для подолання наслідків впливу нинішньої ситуації на наш організм. Часто від нашого стану залежить стан тих, хто слабший за нас – наших дітей, бабусь-дідусів, батьків.

Що таке внутрішній ресурс і як його поповнити?

Внутрішні психологічні ресурси людини – це особистісний потенціал, характер і навички, особливості людини, це внутрішня життєва опора, яка допомагає самовдосконалюватися, розвиватися, вижити в складних ситуаціях. Чим краще розвинені внутрішні ресурси – тим краща здатність людини до позитивної оцінки та прогнозів життя, людина відзначається стресостійкістю, життєлюбством, самовладанням, стійкістю. 

Психологія вивчає це явище і є кілька підходів до його визначення.

Так, німецький психолог Еріх Фромм виділив такі складові внутрішнього ресурсу особистості:

Ø надія – готовність до майбутніх подій, саморозвиток і бачення перспектив, що сприяють активній життєдіяльності і особистісному зростанню;

Ø раціональна віра – усвідомлення, що існує багато можливостей, і потрібно їх вчасно виявити та використовувати;

Ø душевна сила, або мужність – здатність протистояти спробам зруйнувати надію та віру; здатність говорити «ні» тоді, коли увесь світ хоче почути «так».

Інший науковець, професор Сальваторе Мадді, виділив поняття життєстійкість – інтегративну характеристику особистості, що обумовлює те, наскільки успішно вона долатиме життєві труднощі. Життєстійкість складається з таких елементів:

Ø включеність у життя – це віра у себе та свої сили, завдяки яким людина проявляє активність, успішно діє у різних ситуаціях та прагне самореалізуватися;

Ø готовність керувати своїм життям, вміння брати на себе відповідальність за прийняті рішення;

Ø вміння прийняти життєвий виклик, ризикувати – здатність розцінювати складні життєві обставини, нові ситуації, як події, що сприяють розвитку, допомагають глибше розуміти сенс життя, збагатити особистий досвід.

Американський професор Стіван Хобфолл відзначає, що людина може не лише нарощувати ресурси - примножувати, розвивати й відновлювати їх, а й консервувати - зберігати наявні ресурси, розподіляти їх відповідно до цінностей та пріоритетів. Уміння керувати своїми ресурсами дає змогу адаптуватися до умов зовнішнього середовища, що постійно змінюються. Також дослідник відзначає, що втрата ресурсів сама собою стресогенна й призводить до втрати суб’єктивного добробуту, негативно позначається на стані фізичного здоров’я.

Отже, потрібно зберегти внутрішній ресурс, по можливості, розвивати його та підтримувати.

Є кілька кроків, які допоможуть Вам опанувати себе, утриматись від паніки, розпачу та апатії. Для цього уже зараз потрібно виконати такі дії:

1. Оберіть дієві засоби для того, щоб швидко вийти зі стресового стану (антикризові  техніки, про які ми говорили під час Тижня психології).

2. Подумайте про нову місію – яку користь можете принести рідним, суспільству, професійній діяльності, а також – як допомагатимете іншим без шкоди для себе.

3. Привчіться цілеспрямовано релаксувати – доберіть ментальні практики, що допомагатимуть розслабитися та зупиняти негативні думки протягом дня.

Звісно, ці кроки потрібно наповнити потрібним саме Вам змістом, і подумати про це вже тепер. Вони допоможуть пристосуватись навіть до складних обставин та зберегти внутрішній ресурс.

Як у складних ситуаціях прийняти рішення? Звичайно, для безпомилкового рішення потрібно багато часу. Але є алгоритм, який допоможе зорієнтуватися швидше.

Техніка для прийняття рішень

Ситуація_________________________________________________________________________

Це найпростіший спосіб прийняття рішень

Сенс її в тому, що при розгляді проблемної ситуації необхідно поставити собі 4 запитання

і проаналізувати відповіді.

 

Що буде, якщо цього НЕ трапиться?

(Все буде, як і колись.

Які плюси від неотримання?)

відбудеться

 

Що буде, якщо це трапиться?

(Що мені від цього буде?

Які плюси?)

не трапиться

 

трапиться

 

Чого НЕ відбудеться, якщо цього НЕ трапиться?

(Негативні сторони від неотримання того, що ми хочемо)

не відбудеться

 

Чого НЕ відбудеться, якщо це трапиться?

(Негативні сторони від отримання того,

що ми хочемо)

 

Знання, що дають Вам можливість вийти з честю з ситуації, що вражає психіку – це той ресурс, що допоможе зберегти себе.

Ще кілька порад, що допоможуть адекватно оцінити ситуацію, прийняти виважене рішення і підтримати себе і оточуючих.

1. Щоб повернути самовладання та самоконтроль, для себе детально опишіть ситуацію (що є, що бачите на рахунок «тут і зараз»), та спробуйте розмежувати, що Ви можете контролювати, що – ні. Візьміть на себе відповідальність за ті речі, аспекти, явища життя, що більше підлягають Вашому впливові: режим дня, сон, харчування, емоційний клімат у сім’ї, взаємини з близькими, обсяг та якість інформації. Зосередьтеся на тому, що контролюєте.

2. Дотримуйтеся інформаційної гігієни – обмежте потік інформації, виділіть чіткий час на читання новин (приблизно 15 хв на день); обмежте час, який проводите у соцмережах (ігноруйте публікації, що мають занадто емоційне забарвлення, розповсюджують фейки); скоротіть кількість джерел інформації, обмеживши їх тільки тими, яким довіряєте (офіційні канали).

3. Займайтеся рутинними справами, творчістю, спортом. Наше тіло, побут, хоббі – це те, за що людина несе відповідальність особисто. Займаючись буденними справами, ми відволікаємося від зовнішнього і фокусуємося на своїх потребах, тим  самим урівноважуючи свою нервову систему, повертаючи собі самовладання. Спортивні тренування, заняття дають можливість знизити емоційне напруження, фізичні навантаження допомагають упорядкувати думки. А будь-яка творча діяльність сприяє заспокоєнню.

4. Ведіть щоденник – фіксуючи свої нав’язливі думки, відображаючи травмівні ситуації, переважаючі емоції, людина отримує можливість критично поглянути на них, оцінити, прийняти рішення.

5. Умійте вчасно зупинитися – коли потрібно відігнати нав’язливі негативні образи та думки, дорослий може використати так званий стоп-сигнал, наприклад, плеснути в долоні, клацнути пальцями, тупнути ногою і промовити «Стоп! Я подумаю про це пізніше!». Найчастіше, наші тривожні думки є неконструктивними, вони миттєво погіршують стан, але не призводять до реальних дій, тому цих думок потрібно позбуватися.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Кольорова психологія