Кольорова психологія

Домовитися з дітьми краще, ніж карати.

6 альтернатив покаранню.

 

Діти завжди будуть пустувати, шуміти, вередувати, лізти, куди не треба. Загалом, всіляко випробовувати на міцність батьківське терпіння. Чи можна зупинити розбишаку-карапуза без крику, ляпасів і кута?

 

Альтернатива №1. Метод природних наслідків.

Хай неприємність трапиться. Фахівці називають це методом природних наслідків. Суть методу – батьки взагалі не беруть участі у покаранні малечі.

Наприклад, дитина вкотре поламала іграшку, щоб «подивитися, що всередині». Не карайте, але й не спішіть знову лагодити або купувати нову іграшку – хай дитина усвідомить свій вчинок.  

Метод неприйнятний, якщо:

- наслідки загрожують життю чи здоров’ю дитини;

- дитина ще занадто мала, щоб усвідомити наслідки (зазвичай, до року)

Засторога! Не можна зловтішатися, бачачи дитячий смуток через скоєне. Потрібно спокійно пояснити, що Ви не можете полагодити іграшку чи купити нову, тому що є ряд причин (у кожного свої).

 

Альтернатива №2. Жарт.

Часто цей спосіб є помічним з дітьми, що переживають вікову кризу. На якусь вимогу вони можуть відповісти демонстративною істерикою. Крики, погрози та ляпаси не будуть ефективними. Краще пожартувати на тему, відому малюкові – казкових героїв. Котигорошка, що настільки міцний, що мама не може його зрушити з місця, Ріпку, що застрягла в землі – не підняти, прийдеться викликати всіх героїв на поміч. Зазвичай, дитина відволікається на розмову поза темою істерики і підхоплює гру.

Засторога! Жарт не повинен бути образливим. Сміятися можна тільки над обставинами.

 

Альтернатива №3. Утримання.

Завдання – фізично зупинити малечу, що розбушувалася.  Посадити на руки і міцно обхопити, тримати за руки. Звичайно, малюк буде вириватися, кричати і намагатися будь яким способом повернутися на «поле бою». Але сила на Вашому боці – тримайте і спокійно пояснюйте, як потрібно вчинити правильно. Важливо, щоб дитина відчувала, що Ви її любите навіть вредною. І не тільки не продовжувала свої дії, але й заспокоювалася під Вашим впливом. Тому обіймайте, говоріть впевнено і тихо, дружелюбно, без погроз.

Засторога! Дитині не повинно бути боляче або незручно.

 

Альтернатива №4. Крижаний спокій.

Прийом працює у випадку, коли дитина демонструє вкрай негативну, агресивну поведінку, викликану ревнощами до молодшого члена сім’ї, або до маминої роботи. Впевніться, що дитина у безпеці, і… залишіть її. Хай «випустить пару». Коли дитина притихне, зверніться до неї з питанням: «Ми можемо говорити? Допомогти тобі позбирати іграшки? (речі, брязкальця, взуття)». Дитина буде знати, що агресія чи істерика не дають бонусів, і перестане практикувати такий спосіб. Якщо малюк попросив – допоможіть зібрати речі, і по закінченню обійміть дитину, скажіть, як Ви її любите і яка вона Вам дорога. А ще – що Ви теж засмучуєтеся, коли малюкові сумно.

Застереження! Переконайтеся, що Ви залишаєте дитину в безпеці і контролюйте ситуацію.   

 

Альтернатива №5. Пауза.

Пауза під час конфлікту дає можливість учасникам охолонути та відволіктися. Малюк розпустувався. Повторює пустощі, не дивлячись на грізні погляди та зауваження. Візьміть дитину за руку і виведіть в іншу кімнату. Через деякий час дитина заспокоїться, і, повернувшись до попереднього заняття, буде поводитись чемно. Опинившись за межами об’єкту пустощів, дитина перериває неприпустиму поведінку.

Застереження! Пауза – це не ізоляція. Ви перебуваєте разом з дитиною. Кімната – не темна і страшна, а звичайна.

 

Альтернатива №6. Психологічні ігри.

Дітям 2-5 років важливо відчувати себе значимою особистістю. Тому прохання можна формулювати у вигляді альтернативи – «Ти прибереш зараз іграшки, чи після мультика?». Рішення буде прийняте дитиною, значить, виконане (Ви ж проконтролюєте виконання?).

Ще один спосіб – поступитися. Ви підете з малюком дивитися на потяги з перону вокзалу, хоча мали йти гуляти в парк. Як прийде час повертатися додому, а малюк впиратиметься, нагадайте дитині: «Я ж тебе послухалася? Тепер твоя черга».

 

Спробуйте ці способи. Використовуючи їх, Ви привчите дитину до того, що усі крайні ситуації можна вирішити спокійно, словами, без образ.